Закон незалежного комбінування станів ознак

У подальших дослідах Г. Мендель ускладнив умови їх проведення – використав рослини, які відрізнялися різними станами двох (дигібридне схрещування) чи більшої кількості (полігібридне схрещування) спадкових ознак. Він схрестив між собою чисті лінії гороху посівного, особини яких відповідно мали гладеньке жовте та зморшкувате зелене насіння. Гібриди першого покоління (F₁) утворювали лише жовте гладеньке насіння (домінантні стани ознак), тобто проявився закон одноманітності гібридів першого покоління.

Серед насіння гібридів другого покоління (F₂) виявилися чотири фенотипні групи у співвідношеннях: дев'ять частин насіння мало жовтий колір і гладеньку поверхню (315 насінин), три частини – жовтий колір і зморшкувату поверхню (101 насінина), ще три частини – зелений колір і гладеньку поверхню (108 насінин), одна частина – зелений колір і зморшкувату поверхню (32 насінини). Отже, кількість фенотипних груп насінин, які утворювали гібриди другого покоління, удвічі перевищувала їхню кількість у вихідних батьківських форм. Крім насінин, що мали комбінації станів ознак, притаманні батьківським особинам (жовтий колір – гладенька поверхня та зелений колір – зморшкувата поверхня), з'явилися ще дві групи з новими комбінаціями (жовтий колір – зморшкувата поверхня та зелений колір – гладенька поверхня).

Г. Мендель простежив успадкування різних станів кожної ознаки окремо і дійшов висновку, що розщеплення за кожною ознакою відбувається незалежно від інших. Так, підрахувавши гібриди другого покоління за ознакою кольору насіння, дістанемо таке співвідношення: 12 частин насіння буде жовтого, а 4 – зеленого кольору, тобто розщеплення, як і при моногібридному схрещуванні, становитиме 3:1. Така сама картина спостерігатиметься у разі розщеплення за ознакою структури поверхні насіння: 12 частин насіння матиме гладеньку поверхню і 4 – зморшкувату, тобто співвідношення між ними становить 3:1.

На підставі одержаних результатів Г. Мендель сформулював закон незалежного комбінування станів ознак: при ди- чи полігібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у нащадків відбувається незалежно від інших.

Отже, дигібридне схрещування – це по суті два моногібридних, які ніби накладаються одне на друге, тригібридне – три моногібридних і т.п.

Розщеплення за фенотипом серед гібридів другого покоління, за умови, що один із алельних генів повністю домінує над іншим, можна описати формулою (3:1)ⁿ, де (3:1) – співвідношення розщеплення за кожною ознакою, a n – кількість ознак (наприклад, у разі дигібридного схрещування n = 2, тригібридного n = 3 тощо).