Система зв’язаних контурів це система двох (або більше) коливальних контурів, зв’язаних спільним елементом Zзв (рисунок 3.1. а) і здатних обмінюватись енергією, внаслідок чого може бути отримана певна форма АЧХ (рисунок 3.1. ж). Найпоширенішими є такі види зв’язку: трансформаторний L1 – M – L2 (рисунок 3.1. б), внутрішній індуктивний Lзв (автотрансформаторний L1 – Lзв – L2) (рисунок 3.1. в), зовнішній індуктивний Lзв (рисунок 3.1. г), внутрішній і зовнішній ємнісний (рисунок 3.1. д, е). Можливі комбіновані зв’язки.
є) К – коефіцієнт передачі напруги, k – коефіцієнт зв’язку. d – критичне значення коефіцієнта зв’язку. χ – узагальнене розстроювання по частоті. ОРК – одиночний коливальний контур. |
Рисунок 3.1 – Система двох зв’язаних контурів.
Доданок опору, який описує вплив інших контурів на вхідний опір першого контуру називається вношуваним [1] (внесеним [3]) опором.