Контрольна робота № 13

„Східне питання” в європейській політиці

1820-1840-х рр.

1. Політика царського уряду на Близькому Сході в 20-х рр. ХІХ ст.

2. Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. та ослаблення „Священного союзу”.

3. Турецько-єгипетський конфлікт та позиції великих держав в 30-х рр. ХІХ ст.

4. „Східне питання ” в політиці європейських держав в 40-х рр. ХІХ ст.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Европи від Середньовіччя до сьогодення / П. Вандич. – Київ: Критика, 2004. – 563 с.

2. Дебидур А. Дипломатическая история Европы. Священный Союз от Венского до Берлинского Конгрессов / А. Дебидур. / Пер. с фр. – Т. І. 1814-1878. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – 507 с.

3. Зашкільняк Л. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 752 с.

4. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV-XX ст.: Навч. посібник / [Горбань Ю.А., Білик Б.І., Дячук Л.В. та ін ]; за ред. Ю. А. Горбаня. – Київ: Вікар, 2003. – 435 с.

5. История дипломатии: в 5 т. / [Бахрушин С.В., Ефимов А.В., Потемкин В.П. и др.]; под ред. В.П. Потемкина. − Т. I. − М.: Политиздат, 1959. − 806 с.

6. Камінський А. Основи міжнародних відносин / А. Камінський. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 206 с.

7. Моціяка П. П. Нова історія країн Європи і Америки. – Ч. 1. – XVII-XVIII ст.: Курс лекцій / П.П.Моціяка. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. – 221 с.

8. Нова історія: частина перша (1640-1870). Навч. посібник / За ред. О. Л. Нарочницького. – К.: Вища школа.Головне вид-во, 1975. – 666 с.

9. Рибак І. В. Історія народів Росії нової доби (початок ХІХ-ХХ ст.): комплексний навчальний посібник / І.В.Рибак. – Кам’янець –Подільський: Абетка, 2006. – 216 с.

10. Россия и Франция ХVІІІ – ХХ века: Вып.8 / Под. ред. П. Черкасова. – Москва:Наука, 2008. – 364 с.

11. Тейлор А. Дж. П. Габсбургська монархія 1809-1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщиним / А. Дж. П. Тейлор. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. – 260 с.

12. Цьолнер Е. Історія Австрії / Е. Цьолнер. / Пер. з нім. – Львів: Літопис, 2001. – 712 с.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно описати розвиток повстання греків проти турецького панування (на початку 1822 р. грецькі Національні збори проголосили незалежність країни) як прояв національно-визвольної боротьби народів Османської імперії. Необхідно охарактеризувати розбіжність поглядів основних держав “європейського концерту” – Росії, Австрії, Пруссії, Франції, Великій Британії щодо греко-турецького протистояння як вияв їх зовнішньополітичної позиції у вирішенні „східного питання”. Доцільно розкрити причини, що спонукали Росію до підтримки національно-визвольного руху греків [ 5; 8; 9 ].

Розкриття другого питання варто розпочати із аналізу подій Російсько-Турецької війни 1828-1829 рр. на дунайському та кавказькому театрах бойових дій. Далі необхідно проаналізувати умови Адріанопольського миру 1929 р. (констатував перемогу у війні та посилення впливу на Балканах Росії), які мали міжнародне значення: здобуття Грецією незалежності, а Сербією, Молдовою і Валахією – автономії. Доцільно наголосити, що війна, дуже загостривши відносини між Австрією та Росією, об’єктивно вела до дальшого підриву „Священного союзу”[2; 5].

У третьому питанні потрібно висвітлити позиції великих держав щодо турецько – єгипетського конфлікту в 30-х рр. ХІХ ст. (конфлікту між намісником Єгипту – провінції Османської імперії – Мухамедом (Мехмедом) Алі та султаном Махмудом ІІ). Необхідно розкрити роль у врегулюванні конфлікту російської миротворчої місії генерал-лейтенанта М. М. Муравйова, яка не тільки дозволила припинити збройне протистояння та врятувати цілісність Османської імперії, але й підготувала основу для різкого піднесення російського впливу на Близькому Сході, що сталося внаслідок підписання Ункяр-Іскелесійської угоди (договір про вічний мир, дружбу і оборонний союз між Росією та Туреччиною, підписаний 26 червня (8 липня) 1833 р. [2, 5 ].

Четверте питання повинно відображати події нового етапу турецько-єгипетської війни. Потрібно розкрити зміст угоди між Туреччиною (з одного боку) та Росією, Англією, Францією, Австрією та Пруссією (з іншого), укладеної 13 липня 1841 р. Варто підкреслити, що найбільший вплив на вирішення „східного питання ” і надалі мали Росія та Англія [5 ].