Контрольна робота № 15

Криза на Балканах та Російсько-турецька війна.

1. Балканська криза 1875-1878 рр.

2. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр.

3. Берлінський конгрес 1878 р.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бобилєва С. Й. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 року: Навчальний посібник / С.Й. Бобилєва. – Дніпропетровськ, 2003. – 526 с.

2. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Европи від Середньовіччя до сьогодення / П. Вандич. – Київ: Критика, 2004. – 563 с.

3. Варванцев М. М. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна: Монографія / М.М. Варванцев. – Київ: Пульсари, 2005. – 302 с.

4. Виноградов В. Н. Британский лев на Босфоре / В.Н. Виноградов. – Москва: Наука, 1991. – 161 с.

5. Дебидур А. Дипломатическая история Европы. Священный Союз от Венского до Берлинского Конгрессов / А. Дебидур. / Пер. с фр. – Т. І. 1814-1878. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – 507 с.

6. Ерусалимский А. С. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм / А.С. Ерусалимский. – Москва: Наука, 1968. – 285 с.

7. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV-XX ст.: Навч. посібник / [Горбань Ю.А., Білик Б.І., Дячук Л.В. та ін ]; за ред. Ю. А. Горбаня. – Київ: Вікар, 2003. – 435 с.

8. История дипломатии: в 5 т. − Т. IІ / Автор тома В.М. Хвостов. − М.: Политиздат, 1963. − 819 с.

9. Кинятина Н. С. Внешняя политика Росси второй половины ХІХ века / Н.С. Кинятина. – Москва: Высшая школа, 1974. – 280 с.

10. Нарочницкая Л. И. Россия и отмена нейтрализации Черного моря. 1856-1871 гг. / Л.И. Нарочницкая. – Москва: Наука, 1989. – 224 с.

11. Невлер В. Е. Демократические силы в борьбе за объединение Италии. 1831-1860 / В.Е. Невлер. – Москва: Наука, 1982. – 374 с.

12. Нова історія: частина друга (1871– 1917). Навч. посібник / [Галкін І.С., Єрофєєв М.О., Єфимова Г.Л. та ін.]; за ред. М. Ю. Овчаренка. – К.: Вища школа.Головне вид-во, 1979. – 477 с.

13. Рибак І. В. Історія народів Росії нової доби (початок ХІХ-ХХ ст.): комплексний навчальний посібник / І.В.Рибак. – Кам’янець –Подільський: Абетка, 2006. – 216 с.

14. Тейлор А. Дж. П. Габсбургська монархія 1809-1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщиним / А. Дж. П. Тейлор. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. – 260 с.

15. Фадеева И. Л. Османская империя и англо-турецкие отношения в середине ХІХ в. / И. Л. Фадеева. – Москва: Наука, 1982. – 160 с.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно описати загальне становище, у якому перебували народи Балканського півострова під владою турецьких завойовників на початку 1870-х років (під Турецьким ігом були Болгарія, Боснія, Герцеговина, Македонія, Албанія, Епір, Фессалія. Сербія та Румунія перебували під сюзеренітетом турецького султана і платили йому данину. Тільки Греція була офіційно незалежною державою). Потрібно розповісти про епіцентри анти турецьких повстань. Після того доцільно проаналізувати дипломатичну боротьбу великих держав (Росії, Англії, Німеччини, Австро-Угорщини та Франції) за розширення сфер впливу та реалізацію своїх зовнішньополітичних інтересів на Балканах на Константинопольській конференції, що тривала з 11 грудня 1876 р. по 30 січня 1877 р. [ 8; 12; 13 ]

Розгляд другого питання доцільно розпочати із розкриття причин російсько-турецької війни 1877-1878 рр. та з’ясування зовнішньополітичних позицій інших великих держав (Англії, Німеччини, Австро-Угорщини та Франції) щодо цього військового конфлікту. Далі потрібно описати перебіг подій на балканському та кавказькому театрах бойових дій. На завершення варто охарактеризувати умови Сан-Стефанського мирного договору, підписаного 19 лютого 1878 р., наслідком якого мали стати зміни на політичній карті Європи (створювалося автономне князівство Болгарія з кордонами від Дунаю до Егейського моря, а Сербія, Чорногорія та Румунія отримували територіальні прирощення і повну незалежність) [8; 12; 13 ].

Третє питання потрібно присвятити аналізу рішень Берлінського конгресу 13 червня 1878 р., на якому були піддані ревізії окремі положення Сан-Стефанського мирного договору (Болгарія ділилася на три частини: Північна Болгарія отримувала обмежену незалежність, Східна Румелія - автономію у складі Туреччини, Македонія залишалася частиною Туреччини; Сербія та Чорногорія отримували лише обмежену незалежність; Боснія і Герцеговина передавалися під управління Австро-Угорщини). Варто констатувати, що Берлінський трактат ослабив присутність Росії на Балканах, частково нівелюючи наслідки переможної війни з Туреччиною. Водночас регіон залишався ареною національно-визвольної боротьби народів Балканського півострова та місцем зіткнення інтересів великих держав [8; 13].