Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу як форм міжнародного кредитування

Факторинг та форфейтинг є формами кредитування експорту.

Факторинг – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фін зобовязаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги.

Експортер поступається факторинг фірмі правом отримання платежів від платників за поставлені товари. Фірма зобовязується повертати йому гроші у міру їх надходження від боржників або оплатити йому всю суму відразу. За здійснення фактор операцій експортер вносить плату, яка може бути дещо вищою від відсотків за кредит.

Форфейтинг – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог.

В обмін на придбані ЦП банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик неоплати зобовязань та разового збору за зобовязання купити векселі експортера. Одна з нових форм кредитування зовн торгівлі. Її поява зумовлена швидким зростанням експорту дорогого устаткування з тривалим терміном вирцтва, посиленням конкурентної боротьби на світ ринках та зростанням ролі кредиту у розвитку світ торгівлі.

Факторинг зручніший для фінансування експорту товарів споживання з терміном кредитування від 90 до 180 днів, а форфейтинг використ при фінансуванні експорту товарів виробничого призначення з терміном кредитування до кількох років. Факторинг, як правило, не покриває всіх політичних та перевідних ризиків, тоді як форфейтер при форфейтуванні будь-якої вимоги за ці ризики несе відповідальність. У багатьох країнах прийшли до висновку, що форфейтування може бути відносно недорогим, альтернативним іншим формам експортного фінансування, що застосовуються зараз.