Характеристика основних складових інфраструктури міжнародних економічних відносин

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — одна із форм міжнародних відносин.; система екон зв’язків з приводу вир-ва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки нац кордонів. Вони характеризуються: -виходом за межі нац-них госп-в; -взаємодією фіз. і юр. осіб, держав і міжнар. орг-цій; -визначеністю форм; -різними рівнями глибини існнування, функціонування, здійснення.

Основні форми МЕВ: ·міжн. торгівля, ·міжн. рух капіталу, ·міжн. міграція роб. сили.

Міжнар. торгівля є провідною формою МЕВ. Міжн. торгівля являє собою обмін товарами і послугами між державно оформленими нац-ними госп-вами.

Міжнар. рух капіталу - його переміщення між країнами світу в пошуках більш вигідної сфери прикладення.

Міжнар. міграція роб. сили - процес її стихійного чи організованого переміщ в межах нац або міжнар ринків праці, зумовл характером вир відносин, дією ек. законів.

Міжнар. валютні відносини є специф. формою МЕВ: вони, з одного боку, забезп норм. реалізацію інших форм МЕВ, а з ін боку, мають власні механізми саморозвитку.

Але, розглядаючи всю структуру МЕВ, можна виділити також додаткові форми МЕВ: ¨міжн. валютні відносини; ¨міжн. фін.-кредитні відносини; ¨міжн. виробниче співробітництво; ¨міжн. науково-техн. співробітництво; ¨міжн. трудові відносини (світ. ринок труд. ресурсів); ¨міжн. торгівля товарами; ¨міжн. торгівля послугами (світ. ринок послуг); ¨міжн. транспортні відносини.

Рівні МЕВ поділяються на макро-, мета- й мікрорівні, макрорівень - це рівень держ і міждерж міжнар. процесів, метарівень - це міжнар. звязки галузев й регіон. значення, мікрорівень - це, відповідно, рівень звязків між фірмами різних країн. Рівні МЕВ також розглядають і за ступенем розвитку стосунків між субєктами МЕВ, за ступенем тривалості дії угод і переплетеності економік. Отже, виділяють такі 4 рівні:
1)Міжнар.ек.контакти. - найпростіші, одиничні, випадкові ек. зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами, контрактами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юр. і фіз. особам.
2)Міжнар.ек.взаємодія. - добре відпрацьовані стійкі ек. звязки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнар. ек. угодах і договорах, заключених на доволі тривалий час.
3)Міжнар.ек.співробітництво. - міцні й тривалі звязки кооперативного. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ.

4)Міжнар.ек.інтеграція. - вищий рівень розвитку МЕВ, коли в процесі госп життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгодження держ. політик з елементами нац. регулювання

Суб’єкти МЕВ - це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів. Класифікувати суб’єктів МЕВ можна по-різному. Напр., можна їх поділяти за критерієм рівнів. Суб’єкти мікрорівня -це під-ва, фірми, фермерські госп-ва, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі економіки, котрі займаються ЗЕД. Для макрорівня характерні зв’язки між державами, між групами держав, між державами та міжнар організаціями. Ділять суб’єктів на фіз. і юр. особи.

Фіз. особи - право- і дієспроможні особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці.

Юр. Особи - об’єднання, які наділенні відокремленим майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки і від свого імені виступають як сторона громадських відносин. Юр особами, які беруть участь у МЕВ, є під-ва, держава та її установи, міжнарорганізації

Специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства:

Багатонац корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності);

Міжнародні спільні під-ва (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управлінні підприємством, розподілі прибутків та ризиків).

Особливою є участь у МЕВ такого їх суб’єкта як держава. Держава - суверенне утворення, яке володіє верх владою на своїй тер-рії та незалежністю по відношенню до ін держав. Як суб’єкт МЕВ держава виконує подвійну функцію: 1) вона через уповноважені органи може бути безпосер учасником міжнар. операцій; 2) через нормат-законодав регулювання, розвиток інфрастр держава може сприяти (або заважати) міжнар. діяльності ін. субєктів.

Міжнар. орг - ції беруть участь в МЕВ в залежності від їх цілей, завдань тощо.

Гол. суб’єктами МЕВ на сьогодні є міжнар. під-ва або корпорації, серед яких виділяють багатонац та ТНК

Середовище МЕВ -сукупність різноманітних факторів (демогр, екон, природні, наук-техн, політ, культурного оточення і т. ін.), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Кожний з суб’єктів МЕВ є “відкритою системою”, яка залежить від зовн світу. Дія факторів може мати для різних суб’єктів різний характер впливу: прямий або побічний. Фактори прямого впливу - безпосередньо впливають на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого - зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, законі та установи держ регулювання, споживачі, конкуренти). Фактори побічного впливу - не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соц-культ фактори і т.д.). різноманітність зовн факторів вимагає їх структуризації, підходи до якої можуть бути різними. Але найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками: політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні. Таким чином, під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники. Особливостями середовища МЕВ є:

· Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;

· Відносна невизначеність середовища, що потребує інформованості, аналізу та розуміння різних подій від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;

Динамічне протиріччя - з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена екон, політ-прав, та соц-культ стабільністю країн, а з іншого - динамічність та рухливість (розвиток інтеграц процесів, інф-комунікац систем
116. Характеристика показників міжнародної торгівлі та їх застосування в економічному аналізі.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарних відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) різних країн.

Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:

а) показники обсягів;

б) показники структури;

в) показники динаміки;

г) показники результатів.

Показники обсягів МТ:

1) експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:

- товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;

- товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.

Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.

2) імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.

До імпорту відносять:

- товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;

- товари для подальшої переробки під митним контролем.

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.

3) зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу

ЗТО = Е + І

4) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);

5) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;

6) спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт

Показники структури:

1) товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

2) географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;

3) інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;

4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

Показники динаміки:

1) темпів росту:

- темпи росту експорту

Т_р.е.= Е_з.р./ Е_б.р. * 100%,

де Т_р.е.– темпи росту експорту;

Е_з.р.– обсяг експорту в звітному році;

Е_б.р.– обсяг експорту в базисному році.

- темпи росту імпорту

Т_р.і.= І_з.р./ І_б.р.* 100%,

де Т_р.і.– темпи росту імпорту;

І_з.р.– обсяг імпорту в звітному році;

І_б.р.– обсяг імпорту в базисному році.

- темпи росту зовнішньоторговельного обігу

Т_{р.зт.об.}= ЗТО_з.р./ ЗТО_б.р. * 100%,

де Т_{р.зт.об.} – темпи росту зовнішньоторговельного обігу;

ЗТО_з.р.– обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

ЗТО_б.р.– обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

2) темпи приросту:

- темпи приросту експорту

Т_пр.е.= Т_р.е.з.р./ Т_р.е.б.р.* 100%,

де Т_пр.е.– темпи приросту експорту;

Т_р.е.з.р.– темпи росту експорту за звітний рік;

Т_р.е.б.р.– темпи росту експорту за базисний рік.

- темпи приросту імпорту

Т_пр.і.= Т_р.і.з.р./ Т_р.і.б.р.* 100%,

де Т_пр.і.– темпи приросту імпорту;

Т_р.і.з.р.– темпи росту імпорту за звітний рік;

Т_р.і.б.р.– темпи росту імпорту за базисний рік.

- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу

Т_пр.зто= Т_{р.зто.з.р.}/ Т_{р.зто.б.р.}* 100%,

де Т_пр.зто– темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;

Т_{р.зто.з.р.}– темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

Т_{р.зто.б.р.}– темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Показники результатів:

1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;

3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;

4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;

5) індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

6) експорт на душу населення

Е_д.н.= Е_з.р./ населення,

де Е_д.н.– обсяг експорту на душу населення в звітному році;

Е_з.р.– обсяг експорту в звітному році.

7) імпорт на душу населення

І_д.н.= І_з.р./ населення,

де І_д.н.– обсяг імпорту на душу населення в звітному році;

І_з.р.– обсяг імпорту в звітному році.

8) експортна квота (відношення експорту до ВВП)

Е_к.в.= Е_з.р./ ВВП * 100%,

де Е_к.в.– експортна квота;

Е_з.р.- обсяг експорту в звітному році;