Загальна характеристика джерел міжнародного інформаційного права

Під джерелами інформаційного права розуміють форми закреплення волі держави в сфері реалізації інформаційних процесів.

До джерел регулювання інформаційних правовідносин

відносяться інформаційне законодавство, локальні нормативно-правові акти, інформаційні угоди.

.Джерела МІП:

1) міжнародні договори в галузі ІК

2) конституційні норми та національне чинне законодавство

3) судова та арбітражна практика

4) міжнародні звичаї

Міжн. Угоди – основне джерело регулювання інформац діяльності на міжнародному рівні. Оскільки містять уніфіковані норми, які спеціально створюються для МІВ.

До міжнародних договорів в галузі інформації та комунікацій відносяться:

· Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства;

· Конвенція про кіберзлочинність;

Системоутворюючим інформаційного законодавства є Закон України "Про інформацію" (від 2 жовтня 1992 p.). Цей Закон закріплює конституційні засади щодо права громадян України на інформацію, закладає правові осно­ви інформаційної діяльності. На підставі Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України Закон визначає правові форми міжнародного співробітництва в галузі інформації.

Також інформаційна сфера в України регулюється Конституцією України.