Змістовий модуль 1

Тема6. Право міжнародних договорів.

Поняття права міжнародних договорів. Поняття міжнарод­ної угоди. Класифікації міжнародних договорів. Форма дого­вору. Справи щодо ядерних випробовувань (Австралія проти Франції, Нова Зеландія проти Франції) 1974 р.

Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. Віденська конвенція про право договорів між державамита міжнародними організаціями або між міжнародними орга­нізаціями 1986 р.

Міжнародний договір і внутрішньодержавний закон.

Укладення договору. Повноваження. Договірна ініціати­ва. Переговори. Міжнародні конференції. Проект договору та його структура. Мова договору. Схвалення прийняття тексту договору. Парафування. Підписання договору. Додатки до до­говору. Застереження. Проблема застережень у консультатив­ному висновку Міжнародного Суду ООН стосовно Конвенції про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1951 р. Застереження до Конвенції про права дитини. Набут­тя договором чинності. Ратифікація, прийняття, схвалення, приєднання. Реєстрація договору. Опублікування і промуль­гація. Депозитарій договору.

Дія міжнародного договору. Забезпечення виконання до­говорів. Принцип pacta sunt servanda. Термін дії. Пролонга­ція. Тлумачення міжнародного договору. Дипломатичні пере­говори.

Припинення дії міжнародних договорів. Юридичні підста­ви для припинення дії договору. Виконання зобов'язань. За­кінчення терміну. Денонсація договору. Перегляд договору. Анулювання договору.

Тема7. Права людини і міжнародне право.

Природа прав людини. Біблія і права людини. Права лю­дини в працях римських філософів. Природне право і права людини. Праці Дж. Локка. Англійська Петиція про права 1628 p., англійський Білль про права 1689 p., американська Декларація про незалежність 1776 р. тощо. Розвиток прав лю­дини в XX ст. Загальна декларація прав людини 1948 p., Між­народні пакти 1966 p., Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 р. Права людини у традиціях українського народу.

Класифікація прав людини. «Три покоління» прав люди­ни. Пріоритет прав. Проблема універсальності прав людини. Культурний релятивізм та універсалізм. Друга світова конфе­ренція ООН з прав людини 1993 р. Віденська декларація та Програма дій.

Міжнародна система захисту прав людини. Всесвітня та регіональні системи. Міжнародно-правові акти з прав людини та міжнародно-правові органи контролю за дотриманням та захисту прав людини. Статут ООН 1945 р. Міжнародна Хартія прав людини. Інші міжнародно-правові акти з прав людини.

Механізми захисту прав людини в рамках ООН. Генераль­на Асамблея та допоміжні органи. Економічна і Соціальна Рада та її допоміжні органи. Комісія з прав людини. Підкомісія з попередження дискримінації і захисту меншин. Юридичні органи. Комітет з прав людини. Комітет з ліквідації расової дискримінації. Комітет з економічних, соціальних і культур­них прав. Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок. Ко­мітет проти катувань. Група трьох. Центр з прав людини. Вер­ховний комісар ООН з прав людини.

Механізми захисту прав людини в рамках Ради Європи. Європейський суд з прав людини. Порівняння процедур по­дання індивідуальних скарг згідно з Європейською конвенці­єю з прав людини та Факультативним протоколом до Міжна­родного пакту про громадянські та політичні права. Амери­канська система захисту прав людини. Африканська система захисту прав людини.

Захист прав національних меншин у міжнародному праві. Декларація про права осіб, що належать до національних чи етнічних, релігійних та лінгвістичних меншин 1992 р. Реко­мендація 1201 Ради Європи до Додаткового протоколу про права меншин. Рамкова угода «Про захист національних меншин» 1994 р. Права національних меншин в Україні. Закон Украї­ни «Про національні меншини» 1992 р.

Права корінних народів за міжнародним правом. Конвен­ція МОП № 169 «Про корінні народи...»

Захист прав людини за міжнародним гуманітарним пра­вом. Женевські конвенції 1949 р.

Роль міжнародного карного права у захисті прав людини. Міжнародні карні трибунали.

Тема8. Територія в міжнародному праві.

Поняття території в міжнародному праві. Державна тери­торія як необхідна ознака держави. Територіальне верховен­ство. Юрисдикція держави над своєю територією. Склад дер­жавної території. Суходіл, водний простір, надра, повітряний простір. Принцип недоторканності державної території.

Територія res nullius, її правовий статус. Консультативний висновок Міжнародного Суду ООН щодо Західної Сахари 1975 р.

Територія res communis та її правовий статус. Територія спільного спадку людства. Склад цього режиму території. Пра­вовий статус території спільного спадку людства.

Правове обґрунтування територіальних змін. Способи на­буття території. Зайняття території. Фактичний контроль над територією. Справа острова Палмас (Нідерланди проти США). Цесія. Анексія, дебеляція. Набуття території за правом давно­сті (prescription). Природний приріст території (accretion) чи нарощення її частини. Плебісцит або референдум як спосіб вирішення питання про долю території.

Державні кордони. Поняття і види. Договори про держав­ні кордони. Делімітація. Демаркація. Режим державного кор­дону. Державні кордони України. Проблеми делімітації кон­тинентального шельфу та виключної економічної зони між Україною та Румунією в Чорному морі. Проблеми делімітації в Азовському морі і Керченській протоці. Договір про держкор­дон між Україною та Молдовою 1999р.

Тема9. Право міжнародних організацій.

Діалектика розвитку міжнародних організацій. Міжнарод­ні конференції. Міжнародні комітети, комісії. Адміністратив­ні союзи XIX ст. Ліга Націй. Сучасна система міжнародних організацій. Класифікація міжнародних організацій.

Поняття міжнародної організації. Договірна основа. Мета. Організаційна структура. Права та обов'язки міжнародної ор­ганізації. Функції міжнародних організацій.

Правосуб'єктність міжнародних організацій. Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародни­ми організаціями чи між міжнародними організаціями 1986 р. Віденська конвенція про представництва держав у їх відноси­нах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 p. Правосуб'єктність міжнародних організацій у націо­нальних правових системах. Статут ООН про правосуб'єктність ООН. Консультативний висновок Міжнародного Суду ООН у справі репарацій (1949 p.).

Організація Об'єднаних Націй. Історія створення і правова природа ООН. Статут ООН. Система органів ООН. Генеральна Асамблея. Рада Безпеки. Економічна і Соціальна Рада. Рада з опіки. Міжнародний Суд. Секретаріат ООН. Спеціалізовані та інші установи ООН. Членство в ООН. Україна як одна з дер­жав - засновниць ООН.

Регіональні та субрегіональні організації. ОБСЄ. Місії ОБСЄ. Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин. Ор­ганізація Північно-Атлантичного Договору (НАТО). Хартія про особливе партнерство НАТО та України 1997 р. та Програма співробітництва України з альянсом. Європейський Союз. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС 1998 р. Рада Європи. Членство України в Раді Європи: проблеми і перспективи.

Організація Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС). Конференція «Балто-Чорноморське співробітництво» 1999 р. Співдружність Незалежних Держав (СНД). Приєднан­ня Верховної Ради України до Угоди про Міжпарламентську Асамблею держав - учасниць СНД 1999 р. ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова).

Організація американських держав (ОАД). Організація Афри­канської Єдності (ОАЄ). Організація Південно-Східних азійських держав (ASEAN).

Тема10. Право Європейського Союзу.

Передумови виникнення права Європейського Союзу. Правова природа Європейського Союзу.

Поняття та структура права ЄС. Основні та допоміжні джерела права Європейського Союзу. Роль ЄС в правовому регулюванні європейської інтеграції. Заснування Європейських співтовариств як перший етап процесу євроінтеграції. Єдиний європейський акт («Біла книга») як установчий договір про створення ЄС. Початок 90-х років – початок підготовки до поглиблення європейської інтеграції. Підписання Маастрихтського договору. Організаційна структура ЄС. Правовий статус держав-членів у Європейському Союзі. Громадянство ЄС.

Особливості права Європейського Союзу. Перша опора ЄС: економічне та соціальне співробітництво в рамках європейського співробітництва. Друга опора ЄС: спільна закордонна і без пекова політика. Третя опора ЄС: співробітництво в галузі кримінальної юстиції.

Інституційний механізм Європейського Союзу. Рада Євросоюзу як представницький орган держав-членів. Комісія Євросоюзу (Єврокомісія) – колективний орган ЄС. Європейський парламент як законодавчий орган ЄС. Судові установи Європейського Союзу. Рахункова палата – останній інститут в системі Євросоюзу. Місце Європейської ради в інституційному механізмі інтеграції. Акти інститутів ЄС. Процедура прийняття актів інститутами ЄС. Акти Євросоюзу. Правове регулювання зовнішніх зносин ЄС.

Тема11. Право зовнішніх зносин.

Дипломатична діяльність. Форми дипломатичної діяльно­сті. Дипломатія та міжнародне право. Дипломатія та зовніш­ня політика. Розвиток української дипломатії.

Дипломатичне та консульське право як галузь міжнарод­ного права. Джерела дипломатичного та консульського права. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. Віден­ська конвенція про консульські зносини 1963 р. Віденська конвенція про представництва держав у їх відносинах з між­народними організаціями універсального характеру 1975 р. Конвенція про попередження злочинів і покарання за злочи­ни проти осіб, що користуються міжнародним захистом 1976р. та ін.

Міжнародне звичаєве право як джерело дипломатичного та консульського права. Справа Міжнародного Суду ООН щодо дипломатичного та консульського персоналу США у Тегерані (США проти Ірану).

Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин: глава дер­жави, парламент, уряд, міністр закордонних справ, міністер­ство закордонних справ, інші органи. Закон України «Про між­народні договори України» від 22 грудня 1993 р.

Закордонні державні органи зовнішніх зносин. Диплома­тичні представництва в іноземних державах. Посольства і мі­сії. Глави представництв та їх класи. Ранги дипломатичних представників. Дипломатичний корпус у вузькому та широко­му смислі. Дуайєн дипломатичного корпусу.

Початок місії глави представництва. Агреман. Вірчі гра­моти. Функції дипломатичного представництва. Структура дипломатичного представництва. Персонал дипломатичного представництва. Кінець місії. Оголошення персоною non grata.

Представництво держави при міжнародній організації. Представництво міжнародної організації в державі.

Консульське представництво. Інститут консульства. Функ­ції консулів. Консульський апарат. Штатний консул, почес­ний консул. Класи представників консульських установ. При­значення консула. Консульський патент. Екзекватура.

Привілеї та імунітети дипломатів. Дві теорії щодо приві­леїв та імунітетів. Недоторканність місій, архівів та докумен­тів місій. Недоторканність дипломатичного агента. Привілеї та імунітети адміністративного та технічного персоналу. Іму­нітет консульських посадових осіб.

Правові основи дипломатичної та консульської діяльності України. Внутрішньодержавне законодавство. Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном.

Тема12. Міжнародне економічне право.

Поняття міжнародного економічного права. Розвиток між­народного економічного права. Jus commercii. Перші міжнарод­ні торгові договори к. XVII ст. Нові види договорів к. XIX -поч. XX ст. Економічні інтеграційні міжнародні організації XX ст. Європейські співтовариства та Рада Економічної Взаємодо­помоги. Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) 1947 р.

Принципи міжнародного економічного права. Загальнови­знані принципи міжнародного права та спеціальні принципи. Предмет, суб'єкти та джерела міжнародного економічного пра­ва. Концепції міжнародного економічного права.

Міжнародні економічні організації. Перші міжнародні еко­номічні організації XIX ст. Класифікація міжнародних еконо­мічних організацій. Правоздатність міжнародних економічних організацій. Конвенція про правовий статус, привілеї та імуні­тет міжнародних економічних організацій 1980 р.

Міжнародні економічні організації в системі ООН. Резолю­ції Генеральної Асамблеї ООН щодо міжнародної торгівлі. Перша конференція ООН з торгівлі і розвитку 1964 р. Хартія економічних прав та обов'язків держав 1974 р. Економічна та Соціальна Рада. Регіональні економічні комісії. Конференція ООН з торгівлі та розвитку (КТР). Рада з торгівлі та розвитку. Центр міжнародної торгівлі. Організація ООН з промислового розвитку. Рада з промислового розвитку.

Інші міжнародні організації. Міжнародні організації з тор­гівлі пшеницею (1971 p.), кавою (1976 p.), цукром (1977 р.) тощо. Організація країн - експортерів нафти (ОПЕК).

Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Європейський Союз. Світова організація торгівлі. Шлях України до ГАТТ/СОТ.