2015-06-30
659
Не дивлячись на розвиток процесу уніфікації, деякі галузі МПП залишаються поки що слабо зачепленими цим процесом. Завжди залишається поле для прогалин, виникають нові питання, і вони можуть вирішуватися тільки шляхом звернення до правил національного права, визначеного за допомогою так званих колізійних норм (конфліктних норм, норм що „розмежовують”, норм застосування права. Німецький вчений Л. Раапе пише, що „якнайкращим з визначень, можливо, було б „правила прив'язки” - див. вк. роб., с.14).
Колізійна норма – це норма, що визначає, право якої держави повинне бути застосоване до відповідного правовідношення.
Колізійні норми протиставляють субстанціальним, або, як їх ще називають, матеріальним. Останні, якщо вони застосовуються в даній суперечці, вирішують суперечку між учасниками процесу по суті, колізійні ж норми не вирішують суперечки по суті, а лише вказують на той із колідуючих законів, який підлягає застосуванню.
Колізійна норма за змістом істотно відрізняється від традиційних норм цивільного права, структурними елементами яких є:
|
|
|
- гіпотеза (умови застосування),
- диспозиція (правило поведінки),
- санкція (міра державного примусу).
На відміну від цього колізійна норма включає два структурні елементи, які прийнято йменувати:
-„обсягом” і
-„прив’язкою”.
Обсягом колізійної норми називається вказівка на такі відносини, що міститься в ній, на які норма поширюється.
Прив'язкою колізійної норми (іноді – „формула прикріплення”) іменується вказівка на правову систему (національне законодавство), що підлягає застосуванню до даного виду відносин. (Наприклад, ч.1 ст. 569 із значком 3 ЦКУ встановлює: „Право власності на річ визначається за законом країни, де ця річ знаходиться”. У цій колізійній нормі слова „право власності на річ” позначають обсяг, а слова „за законом країни, де ця річ знаходиться”- прив'язку колізійної норми).
В Україні є закон про МПП. Колізійні норми містяться в завершальних розділах ЦКУ, Сімейному кодексі, ст. 6 Закону „Про зовнішньоекономічну діяльність” та ін..
