Право міжнародних договорів. Обидві конвенції однаково трактують підстави визнані договору юридично недійсним

_

Обидві конвенції однаково трактують підстави визнані договору юридично недійсним. Ст. 48-53 Конвенції 1969 р. ст. 71 Конвенції 1986 р. встановлюють дві головні підстави визнання міжнародного договору юридично недійсним, а саме: 1) суперечність укладеного договору основним принципам між­народного права і 2) якщо дії держав і міжнародних організа­цій не були результатом доброї волі при укладенні договору. Відсутність доброї волі може означати: брехню, прямий чи непрямий підкуп, примус, погрозу силою чи її застосування.

Якщо ст. 71 Конвенції 1969 р. передбачає недійсність до­говору через його невідповідність вже існуючим основним прин­ципам міжнародного права, то ст. 64 визнає недійсність між­народного договору, який буде суперечити принципу міжна­родного права, що виник після укладення договору, тобто під­тверджується одна з ознак основних принципів міжнародного права - наявність у них зворотної юридичної сили.

Обидві Конвенції передбачають можливість одностороннього виходу з них учасників.

Нормальними умовами припинення дії міжнародного до­говору є: 1) закінчення терміну дії міжнародного договору чи повне виконання встановлених ним зобов'язань; 2) взаємна згода сторін на дострокове припинення дії договору. Поряд з цим міжнародне право визнає у ряді випадків законним одно­стороннє припинення дії договору одним з його учасників. Сюди належить денонсація договору, тобто обумовлене попередньою згодою сторін оголошення однією державою іншій або депози­тарію про втрату чинності двостороннього чи багатостороннього договору, що діє між ними. Повідомлення про припинення договору направляється державі-контрагенту, а при багато­сторонньому договорі - країні депозитарію не менше ніж за 12 місяців до припинення дії договору. Умови і форми денон­сації в договірній практиці дуже різноманітні.

Законною умовою можливості перегляду міжнародного дого­вору є, як правило, згода на це всіх його учасників. Однак сторо­ни, що домовляються, можуть з самого початку встановити, що в певний час на вимогу одного чи кількох учасників договору вони розпочнуть переговори про перегляд договору. Перегляд може стосуватись як окремих положень, так і договору в цілому.

Під анулюванням міжнародного договору розуміють одно­сторонню відмову держави від договору. Загальновідомо, що в двосторонніх міжнародних договорах одна із сторін може від­мовитись від договору у випадку його суттєвого порушення ін­шою стороною. При цьому договір припиняє свою дію не авто­матично, а тільки тоді, коли потерпіла сторона відмовилась від договору, зробивши спеціальну заяву. Кожна держава вправі вільно вирішувати, чи вимагати їй виконання договору і зберегти договір в силі, чи відмовитись від договору, анулювати його.

________ 102