2015-06-30
372
До цього розділу ми розглянули кілька прикладів регіонального співробітництва, щоб дати представлення про типи співробітництва, його успіхах і провалах. Очевидно, що, поєднуючи, країни звалюють на себе вантаж великої спільної роботи. У той же час безсумнівно, що націоналізм і національні інтереси у величезній мері визначають чи успіх невдачу будь-якої форми політичного чи економічного співробітництва. Власне кажучи, націоналізм звичайно стає перешкодою успішному співробітництву. Найкращими джерелами інформації з регіональних груп є довідники "Еарбук оф Інтернешнл Организейшн" (Yearbook of International Organizations) і "Юреп Уорлд Еар Бук" (Europa World Year Book). Нижче як приклади розглянуті три організації, члени яких співробітничають у досягненні не тільки економічних, але і соціальних, і культурних, і гуманітарних цілей.
Організація Об'єднаних Націй.
Серед численних двосторонніх і багатонаціональних організацій, що існують договорів і угод ООН навряд чи не найбільш помітна і всеосяжна. Її основні цілі: 1) підтримка міжнародного світу і безпеки; 2) розвиток дружніх зв'язків між країнами; 3) організація співробітництва країн у рішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного чи гуманітарного характеру; 4) виконання функції центрального органа по координації зусиль різних країн у перерахованих областях.
У складі ООН необхідно виділити Секретаріат, Генеральну Асамблею, Рада Безпеки й Економічна і соціальна рада (ЭКО-СОС). Останній відповідає за економічні, соціальні, культурні і гуманітарні аспекти політики ООН. Ця група створила Комісію з транснаціональним корпораціям для надання допомоги у висновку ефективних міжнародних угод, що забезпечують функціонування МНК, а також для глобального розширення представлень про природу і наслідки їхньої діяльності. Комісія вивчила ряд питань, включаючи трансферне ціноутворення, оподатковування і міжнародні норми обліку і звітності.
ООН створила також кілька регіональних комісій для вивчення економічних і технологічних проблем різних регіонів світу і видачі рекомендацій з дій, необхідним для виходу зі складних ситуацій.
Існує ряд інших підрозділів, частина яких має відношення до проблем діяльності МНК. Дві такі групи — це Конференція ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) і Міжнародне керування по використанню морського дна. ЮНКТАД особливо активна в рішенні проблем, зв'язаних з відносинами між що розвиваються і промисловими країнами, у тім, що стосується товарів, їхні виготовлення і транспортування, статей платіжного балансу і фінансування торгівлі.
Міжнародне керування по використанню морського дна, створене в жовтні 1986 р. після тривалих обговорень, що почалися ще в 1973 р., ставить своє цілями визначення правового режиму в прибережних водах і розробку політики в області видобутку корисних копалин на морському дні. На жаль, далеко не всі країни підписали до дійсного часу відповідну конвенцію.
Нарешті, ООН створила ряд спеціалізованих агентств, здатних впливати на світову економіку: Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародну організацію праці (МАРНОТРАТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОИС).
Організація економічного співробітництва і розвитку.
Подібно ООН Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЭСР) є формою багатобічного співробітництва, у її склад входять переважно промислові країни. ОЭСР була створена в 1961 р. для надання допомоги країнам-членам у формулюванні цілей політики, спрямованої на досягнення економічного і соціального процвітання; стимулюванні і координації дій по наданню допомоги країнам, що розвиваються. У її складі 24 країни, понад 200 комітетів, що займаються економічними проблемами. Три комітети — Комітет з торгівлі, Спеціальна сесія виконавчого комітету і Комітет з надання допомоги в розвитку — займаються конкретними проблемами торгівлі.
Комітет з торгівлі розглядає довгострокову торгову політику країн-членів і обговорює поточні питання. Сферою діяльності Спеціальної сесії виконавчого комітету є координація економічної політики. Робота цього комітету в останні кілька років придбала велике значення, оскільки разом зі зниженням темпів інфляції через коливання курсу долара підсилився тиск на національні валюти. Комітет з надання допомоги в розвитку займається проблемами трансферту фінансових ресурсів країнам, що розвиваються.
ОЭСР випустила кодекс поводження, присвячений операціям МНК, ціль якого — забезпечення підтримки економічних і політичних цілей країн-членів з боку МНК. Крім того, ОЭСР випустила кілька посібників, присвячених порядку публікації міжнаціональними компаніями фінансової й оперативної інформації [4.].
ООН і ОЭСР є багатонаціональними інститутами, що займаються, крім проблем торгівлі й економіки, широким колом питань. У той же час ці організації виконують одну корисну додаткову функцію — служать форумом, на якому різні країни можуть обговорювати політичні, економічні і соціальні аспекти, що представляють обопільний інтерес, і, як передбачається, приходити до згоди в питаннях, що вимагають спільних дій.
Ліга арабських держав.
Впливовим об'єднанням групи країн Близькосхідного регіону є Ліга арабських держав. У нее входять 22 близькосхідні і североафриканские країни, у тому числі Палестина. Ліга — "це добровільне об'єднання суверенних арабських держав, ціль якого — зміцнення зв'язків і координація політики і дій країн-членів, а також рух у напрямку досягнення загального блага всіх населених арабами країн. Ліга створила безліч комітетів, деякі з них займаються економічними питаннями, однак головне в діяльності організації —політика, а не економіка, тому вона не намагається створювати зони вільної чи торгівлі загальний ринок. Останнім часом організація почала кілька спроб дозволу ліванської кризи, проблеми палестинців і окупованих Ізраїлем територій.
Навколишнє середовище.
В останні роки загальну світову увагу залучила проблема навколишнього середовища. Забруднення повітря, ґрунту і морів, безсумнівно, створює погрозу майбутньому планети, тому уряду різних країн, корпорації і приватні громадяни задаються питаннями, як близько ми підійшли до фатальної риси і куди мають намір просуватися далі. Демократизація східноєвропейських країн зробила очевидним величезний збиток, нанесений середовищу обитания плановою економікою. Розвиток мексиканської промисловості в прикордонних зі США районах привело до росту забруднення повітря, ґрунти і води. Фактором, що негативно позначається на відносинах між США і Канадою, є кислотні дощі, обумовлені забрудненням повітря в США. Нафта, що вилилася в море в районі Аляски із судна "Экссон Вальдес", показала небезпека транспортування нафти в супертанкерах. Повна байдужність до середовища обитания з боку Саддама Хусейна було продемонстровано підривом кувейтських нафтових шпар і масштабним скиданням нафти в Перську затоку під час війни 1991 р.
Люди явно стурбовані станом середовища обитания. В опитуванні, періодично проведеному газетою "Нью-Йорк Таймі" разом з телекомпанією "Сибиэс", респондентам задавали таке питання: " чиДійсно захист навколишнього середовища настільки важливе, що ніякі вимоги і стандарти не можуть бути надто високими, а домагатися її відновлення випливає, незважаючи ні на які витрати?" У вересні 1981 р. позитивно відповіли на це питання 45%, негативно — 42%, а в червні 1989 р. — 79 і 18% відповідно.
В одному з недавніх досліджень американські менеджери в якості найбільш важливих виділили наступні питання:
1) здоров'я і безпека людей;
2) чистота повітря (запобігання забруднення повітря зі стаціонарних джерел);
3) поховання небезпечних і токсичних хімічних відходів;
4) кислотні дощі;
5) поховання токсичних твердих відходів.
У тім же дослідженні ще дві проблеми згадали канадські менеджери: чистоту води (запобігання забруднення підгрунтових вод) і парниковий ефект (глобальне потеплення клімату). Чистоту повітря канадці поставили на третє за значенням місце, а поховання небезпечних і токсичних хімічних відходів — на друге, як і європейські менеджери.
Проблема законодавства по захисту навколишнього середовища полягає в тому, що кожна країна намічає свої шляхи рішення проблем, що мають великі розходження. Особливо гостро питання захисту середовища коштують у країнах, що розвиваються, де найчастіше середовищу обитания наноситься непоправний збиток, а відповідні закони по її захисту практично відсутні. Як наслідок деякі компанії впадають у спокусу і розміщають визначені виробничі потужності в тих країнах, де закони по захисту навколишнього середовища незадовільні, що допомагає їм знизити витрати виробництва.
Однак багато ХТО МНК відповідально відносяться до захисту середовища, перебудовують виробничі процеси, щоб знижувати витрати за рахунок більш ефективного використання факторів виробництва. Як приклад можна привести американську фірму "Дюпон" (Du Pont), що добровільно витрачає щорічно близько 50 млн. дол. на проекти по захисту середовища існуваннія тварин поверх того, що потрібно від її за законом, і поставила мета звести до нуля забруднюючий ефект своєї діяльності. Керівництво прийшло до висновку, що фірма справді в стані знизити виробничі витрати, зробивши технологічні процеси більш надійними у відношенні охорони навколишнього середовища.
Очевидно, що корпорації готові співробітничати в рішенні проблем захисту середовища з групами приватних осіб, стурбованих цими питаннями. Глобальні зусилля починаються в таких організаціях, як ООН, де країни обговорюють і координують свої дії. Приміром, МБРР вивчає вплив на середовище обитания кожного проекту, финансируемого їм, насамперед у країнах, що розвиваються. У червні 1990 р. міністри по справах захисту навколишнього середовища з 93 країн погодилися припинити до кінця нинішнього століття виробництво і використання хлорфторуглеродов і деяких інших хімікатів на основі хлору і брому. Крім того, укладена багатонаціональна угода по способах контролю за рухом через національні границі небезпечних відходів. Хоча зусилля окремих країн мають велике значення, міжнародне співробітництво здатне принести досить вагомі результати.
