Україна на ринку міжнародних інвестицій

В Україні пріоритетними завданнями для іноземного інвестування є:

1) виробництво товарів широкого вжитку (з орієнтацією на

підвищення якості життя і культури споживання);

2) структурна перебудова економіки (створення сучасної галузевої структури на основі технологічного оновлення виробництва);

3) подолання залежності країни від імпорту. Аналіз інвестувань в економіку України свідчить про нере­альність сподівань стосовно активної участі іноземних фірм у виробництві більшості видів споживчих товарів. Найбільш конкурентоспроможні в міжнародному масштабі корпорації переважно орієнтовані на глобальні експортні стратегії. Така орієнтація залишиться домінуючою на довгу перспективу. Увагу іноземних партнерів привертає така особливість українського ринку, як невибагливість споживачів, і це дає можливість продовжити життя товарам, які для західних ринків застаріли і перестали бути достатньо рентабельними. Також дуже часто іноземні інвестиції призводять до стагнації діяльності національних виробників.

Щодо участі іноземних інвесторів у структурній перебудові, то слід зазначити, що їх в Україні цікавлять насамперед сировина, метал, прокат, вугілля, кокс, продукти хімічної промисловості, невикористані відходи та вторинні ресурси.

Головними мотивами виходу іноземних інвесторів на укра­нський ринок на сьогодні є постачання комплектуючих з метою складання готових виробів і підтримки діяльності вже створених підприємств, створення підприємств, що надають доступ до науково-технічного потенціалу українських підприємств та проектно-дослідних організацій. При цьому через ці підприємства можливий відтік українських винаходів, якщо існує недостатня патентна захищеність або відсутній досвід українських партнерів у цій сфері. Таким чином, іноземні інвестиції, по-перше, суттєво не впли­вають на стан національної економіки України через відносно незначні масштаби, а по-друге, активно не сприяють вирішенню завдань, які визначені для іноземного інвестування як пріоритетні. В Україні залишається дуже низький рівень повернення прибутку. Місцеві бізнесмени віддають перевагу неповерненню своїх прибутків від експорту до власної країни і власного бізнесу. У цьому контексті необхідно нагадати про досвід Індонезії: після приходу до влади генерала Сухарто там було створено необхідні умови й повернуто з-за кордону понад 50 млрд. дол. протягом року у вигляді інвестицій. Це було нелегко здійснити, але індонезійський уряд мав достатньо мужності й мудрості, і йому це вдалося. В Україні сума, яка може бути повернута за певних умов, набагато перевищує інвестиції в українську економіку за останні 10 років.

Станом на кінець 2000 р. в Україну було інвестовано ПП 3,9 млрд. дол., а за 3 квартали 2001 р. - 616 млн. дол.

Склад іноземних інвесторів в Україні:

1)ТНК;

2) аутсайдерів, що не витримали конкуренції у своїх країнах;

3) фірм з обмеженими фінансовими можливостями, які розраховують на швидку віддачу.

Географічна структура іноземного інвестування в Україні формується під впливом глибоких зв'язків з Росією та потребує диверсифікації векторів інвестиційної діяльності.

Тенденції прямих іноземних інвестицій в Україні:

- для географічної структури прямого іноземного інвестування характерним є збереження провідної ролі США, Кіпру, Нідерландів, Великобританії, Росії, Німеччини, Швейцарії;

- галузева структура іноземних інвестицій формується здебільшого за рахунок харчової промисловості, внутрішньої торгівлі, машинобудування, фінансових послуг, хімічної і нафтохімічної промисловості. Серед інших галузей відносно значними є наука, охорона здоров'я, побутове обслуговування, зовнішня торгівля, будівництво.

- традиційно у залученні ПП домінують м. Київ, Київська область, Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Львівська області.

Українські інвестиції в економіку інших країн допускаються на основі ліцензії НБУ і не можуть здійснюватися за рахунок кредитів. Прибуток, отриманий від таких іноземних інвестицій, підлягає обов'язковому декларуванню. Разом з тим, в Україні існує проблема незаконного інвестування капіталу за кордон, обсяги такого інвестування оцінюються експертами у 3-5 млрд. дол. щорічно.

Контрольні запитання

1. Які особливості діяльності на світовому фінансовому ринку, що зумовлені економічними й неекономічними чинниками, при здійсненні міжнародних інвестицій кожна ТНК повинна брати до уваги?

2. Які основні блоки виділяють в організаційній структурі більшості ТНК?

3. З'ясуйте основні проблеми фінансів ТНК.

4. Які завдання постають перед міжнародними фінансовими інститутами та ТНК?

5. Охарактеризуйте основні види ризику в міжнародному фінансовому менеджменті.

6. Які Ви знаєте способи страхування експортних ризиків при довгострокових угодах?

7. Проаналізуйте особливості та структуру прямого іноземного інвестування.

8. Охарактеризуйте міжнародний ринок портфельних інвестицій.