Операції своп. Велике значення на валютному ринку мають операції своп

Велике значення на валютному ринку мають операції своп.

Ринок свопів у його сучасному вигляді функціонує приблизно з 1981 р. Походження свопів ототожнюють з поширенням паралельних, або компенсаційних позик, що широко застосовувалися у 60-70-х роках ХХ-го століття як засіб зарубіжного фінансового інвестування за умов жорстких валютних обмежень.

Перші свопи були валютними, їх укладали з метою розв'язування проблем та запобігання складним документальним процедурам, пов'язаним із паралельними позиками. Першим свопом вважається угода, укладена між корпорацією IBM та Світовим банком, яка завдяки популярності учасників дуже поширилася на фінансовому ринку. У цей час компанія IBM володіла борговими зобов'язаннями у німецьких марках та швейцарських франках. Світовий банк здійснив емісію двох єврооблігацій з такими ж термінами відшкодування, як і цінні папери IBM, і обидві сторони обмінялися зобов'язаннями. Банк сплатив номінал і процентні платежі IBM, a IBM у свою чергу, відшкодувала зобов'язання світового банку.

Ринок свопів (Swap) - позабіржовий, однак лише 5% становить вторинний ринок, 95% - первинне розміщення свопів. З 1985 р. Міжнародна асоціація дилерів зі свопів (ISDA) - International Swap Dealers Association - запровадила стандартизовані відсоткові свопи.

Крім валютних, почали застосовувати відсоткові свопи.

Відсотковий своп— це угода між сторонами про взаємні періодичні платежі на основі обумовлених відсоткових, ставок та визначеної контрактної суми.Це обмін борговими зобов'язаннями з фіксованою відсотковою ставкою на зобов'язання зі змінною ставкою. Відсотковий своп можна використати для переказу одного типу відсоткових зобов'язань до іншого, що дозволяє учасникам корегувати рівень відсоткової ставки та страхуватися від її зміни в майбутньому або для фіксації розмірів прибутків.

На початку 80-х років ХХ-го ст. свопи, як правило, укладалися між банком і корпорацією, оскільки банкам простіше було мобілізовувати кошти з фіксованою ставкою, а фірмам — зі змінною, а фінансисти фірм надавали перевагу зобов'язанням із фіксованою ставкою.

погоджені угоди своп укладати нелегко, оскільки не завжди можна знайти протилежну сторону. В даний час найпоширенішими угодами е своп з одним із контрагентів через відкриття компенсаційної позиції на облігаційний ф'ючерс. Свопи котируються на основі фіксованої відсоткової ставки, що нараховується на контрактну суму. Сторони угоди своп називаються платником та одержувачем. Особу, що платить за свопом у твердій відсотковій ставці, називають покупцем свопу; особу, що платить із змінною ставкою - продавцем.