2015-06-30
605
Спілкування Спілкування – це обмін інформацією, передача її однією
людиною іншій.
У процесі спілкування можна пізнати інших людей, обмінятися з ними інформацією, співпрацювати з ними і водночас пережити емоційний стан, що виникає в результаті цього.
Здібність до спілкування завжди була однією з найважливіших людських якостей. До людей, які легко вступають у контакт і вміють привернути увагу до себе, ставляться із симпатією. Із замкнутими людьми намагаються обмежити контакти або взагалі уникати їх.
| Мовленнєва ситуація | Під час спілкування дуже важливо будувати свої висловлювання з урахуванням мовленнєвої ситуації. Основними її умовами є: адресат мовлення, тема й основна думка висловлювання, мета і місце спілкування. |
Спілкування може бути усним та писемним.
СПІЛКУВАННЯ
 |
Усне Писемне
діалогічне (полілогічне) монологічне монологічне
У сукупності основних мовних засобів (у лексиці, фонетиці, граматиці) усне й писемне спілкування майже не розрізняються, але їм властиві й специфічні ознаки. Основна відмінність полягає в тому, що усне спілкування розраховане на слухове сприйняття, найчастіше нетривале, неповторюване, а писемне – на зорове сприйняття, яке може відтворюватися без змін багаторазово й передбачає попередній аналіз. Писемне спілкування пов’язане з обдумуванням. Усне спілкування звичайно є імпровізованим, чітко індивідуалізованим, емоційним та експресивним.
Писемне спілкування характеризується точнішим слововживанням, більшою кількістю абстрактної ті термінологічної лексики, широким використанням складних синтаксичних конструкцій, відокремлених членів речення, вставних слів.
В усному спілкуванні поєднуються різностильові елементи (просторічні слова, діалектизми, жаргонізми тощо). Для усного спілкування типовим є вживання простих синтаксичних конструкцій.
Контактне й За характером зв’язку спілкування поділяється на:
дистанційне - контактне (безпосереднє, один на один)
спілкування - дистанційне (опосередковане, за допомогою письмових
чи
технічних засобів, віддалених у часі чи в просторі учасників
спілкування).
Вербальне й За використанням знакових систем виділяють такі види
невербальне спілкування:
спілкування - вербальне (словесне);
- невербальне (безсловесне).
За деякими даними, 50-70% інформації від співрозмовника ми отримуємо невербальним каналом. Понад дві тисячі років тому китайський мудрець Лу Ван випадково зустрів незнайомого юнака, якому віддав за дружину свою доньку. Прозірливості мудреця можна дивуватися: через кілька років юнак проголосив себе повелителем Піднебесної, першим імператором династії Хань. Щасливий тесть стверджував, що виняткові здібності та велике майбутнє він прочитав у рисах обличчя незнайомця.
