Термінологічний словник. Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов’язання − це сума, за якою фінансовий актив чи зобов’язання оцінюється при первісному

Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов’язання − це сума, за якою фінансовий актив чи зобов’язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка та мінус будь-яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості інкасації.

Антирозбавлення − це збільшення прибутку на акцію або зменшення збитку на акцію внаслідок припущення про те, що інструменти, які можна конвертувати, конвертуються, що опціони або варанти здійснюються, або що звичайні акції випускатимуться після виконання визначених умов.

Асоційоване підприємство − це суб’єкт господарювання, включаючи такі суб’єкти господарювання, які не є корпораціями (наприклад, партнерства), на який інвестор має суттєвий вплив і який не є ані дочірнім підприємством, ані часткою участі в спільному підприємстві.

Валютний ризик (currency risk) − ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін валютних курсів.

Витрати на операції − це додаткові витрати, які прямо відносяться до придбання, випуску або вибуття фінансового активу чи фінансового зобов’язання. Додаткові витрати - це витрати, які не відбулися б, якщо суб’єкт господарювання не придбав, не випустив або не реалізував фінансовий інструмент.

Відсотковий ризик (interest rate risk) − ризик того, що майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок.

Власники − це ті, хто утримують інструменти, класифіковані як власний капітал.

Внутрішня вартість (intrinsic value) − різниця між справедливою вартістю акцій, на які контрагент має право (умовне чи безумовне) підписатися, або які він має право отримати, та ціною (якщо є), яку контрагент повинен (чи буде повинен) сплатити за ці акції.

Наприклад, опціон на акції з ціною виконання 15 ВО (Валютна одиниця), справедлива вартість яких становить 20 ВО, має внутрішню вартість 5 ВО.

Дата оцінки (measurement date) − дата, на яку оцінюється справедлива вартість наданих інструментів власного капіталу.

Стосовно операцій з працівниками та іншими особами, що надають подібні послуги, дата оцінки − це дата надання. Стосовно операцій зі сторонами, крім працівників (та тих, хто надає подібні послуги), дата оцінки − це дата, на яку суб’єкт господарювання отримує товари або контрагент надає послуги.

Дочірнє підприємство − це суб’єкт господарювання, зокрема су­б’єкт господарювання, який не є корпорацією, наприклад партнерство, що його контролює інший суб’єкт господарювання (відомий як материнське підприємство).

Ефективність хеджування − це ступінь, до якого зміни справедливої вартості або грошових коштів від об’єкта хеджування, що їх можна віднести до хеджування ризику, згортаються внаслідок змін справедливої вартості або грошових потоків інструмента хеджування.

Забезпечення − зобов’язання з невизначеним строком або сумою.

Загальний сукупний прибуток − це зміна у власному капіталі протягом періоду внаслідок операцій та інших подій, окрім тих змін, що виникли внаслідок операцій з власниками, які діють згідно з їх повноваженнями власників. Загальний сукупний прибуток включає всі компоненти «прибутку або збитку» та «іншого сукупного прибутку».

Інший сукупний прибуток містить статті доходів або витрат (включаючи коригування внаслідок перекласифікації), які не визнані у прибутку або збитку, як вимагають або дозволяють інші МСФЗ.

Компонентами іншого сукупного прибутку є:

а) зміни у надлишку переоцінки (див. МСБО 16 «Основні засоби» та МСБО 38 «Нематеріальні активи»);

б) актуарні прибутки та збитки за програмами з визначеними виплатами, визнаними відповідно до параграфа 93А МСБО 19 «Виплати працівникам»;

в) прибутки та збитки, що виникають внаслідок переведення фінансових звітів закордонної господарської одиниці (див. МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»);

г) прибутки та збитки внаслідок переоцінювання фінансових активів, наявних для продажу (див. МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»;

ґ) фактична частка прибутків та збитків за інструментами хеджування при хеджуванні потоків грошових коштів (див. МСБО 39).

Звичайна акція − це інструмент власного капіталу, який має нижчий статус, ніж усі інші класи інструментів власного капіталу.

Звичайні акції, що випускаються залежно від непередбачених подій − це звичайні акції, що випускаються за невеликі грошові кошти або без них чи іншої компенсації після виконання умов, визначених в угоді про акції, залежно від непередбачених подій.

Зв’язана сторона − сторона є зв’язаною із суб’єктом господарювання, якщо:

а) сторона, прямо або непрямо, через одного або кількох посередників:

− контролює або перебуває під контролем, або ж перебуває під спільним контролем разом із суб’єктом господарювання (сюди входять материнські, дочірні підприємства та споріднені дочірні підприємства);

− має частку участі в суб’єкті господарювання, яка надає їй змогу суттєво впливати на суб’єкт господарювання;

− має спільний контроль над суб’єктом господарювання;

б) сторона є асоційованим підприємством (як визначено в МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані підприємства») суб’єкта господарювання;

в) сторона є спільним підприємством, у якому суб’єкт господарювання є контролюючим учасником (див. МСБО 31 «Частки у спільних підприємствах»);

г) сторона є членом провідного управлінського персоналу суб’єкта господарювання або його материнського підприємства;

ґ) сторона є близьким родичем особи, зазначеної в а) або г);

д) сторона є суб’єктом господарювання, що його контролює, спільно контролює, або на який здійснює суттєвий вплив, або має суттєвий відсоток голосів у такому суб’єкті господарювання, прямо або непрямо, особа, зазначена в г) або ґ);

е) сторона, яка є програмою виплат по закінченні трудової діяльності працівників суб’єкта господарювання, або будь-якого суб’єкта господарювання, який є зв’язаною стороною суб’єкта господарювання.

Зобов’язання − теперішня заборгованість суб’єкта господарювання, яка виникає в результаті минулих подій і погашення якої, за очікуванням, спричинить вибуття ресурсів із суб’єкта господарювання, які втілюють у собі економічні вигоди.

Інвестиції, утримувані до погашення − це непохідні фінансові активи з фіксованими платежами або платежами, які підлягають визначенню, а також фіксованим строком погашення, що їх суб’єкт господарювання має реальний намір та здатність утримувати до погашення, інші, ніж:

а) ті, що їх суб’єкт господарювання після первісного визнання визначає як оцінені за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку;

б) ті, що їх суб’єкт господарювання визначає як утримувані для продажу;

в) ті, що відповідають визначенню позик та дебіторської заборгованості.

Суб’єкт господарювання не повинен класифікувати будь-які фінансові активи як утримувані до погашення, якщо він протягом поточного фінансового року (або двох попередніх фінансових років) продав або перекласифікував більше, ніж незначну кількість утримуваних до погашення інвестицій до дати погашення (більша, ніж незначна відносно загальної кількості утримуваних до погашення інвестицій), за винятком продажів або перекласифікацій, які:

– здійснюються настільки близько до дати погашення фінансових активів або дати здійснення опціону «кол» (наприклад, менше трьох місяців до погашення), що зміни ринкових ставок відсотка не матимуть суттєвого впливу на справедливу вартість фінансових активів;

– відбуваються після того, як суб’єкт господарювання по суті зібрав всю основну суму боргу за фінансовими активами шляхом платежів за графіком або попередніх платежів,

– стосуються окремої події, що перебуває поза межами контролю суб’єкта господарювання, є разовою і не могла бути обґрунтовано передбачена суб’єктом господарювання.

Інвестор у спільне підприємство − це сторона, яка є учасником спільного підприємства і не здійснює спільного контролю за таким спільним підприємством.

Інструмент власного капіталу − це будь-який контракт, який засвідчує залишкову частку в активах суб’єкта господарювання після вирахування всіх його зобов’язань.

Інструмент хеджування − це призначений похідний або (лише для хеджування ризику змін курсів обміну іноземних валют) призначений непохідний фінансовий актив або непохідне фінансове зобов’язання, справедлива вартість якого (або грошові потоки від якого), за очікуванням, згортатимуться зі змінами справедливої вартості призначеного об’єкта хеджування або грошових потоків від нього (параграфи 72−77 та параграфи КЗ98−КЗ101 Додатка А конкретизують визначення інструменту хеджування).

Інструмент, з правом дострокового погашення − це фінансовий інструмент, який надає його утримувачеві право повернути цей інструмент емітентові за грошові кошти або інший фінансовий актив, або який автоматично повертається емітентові в разі виникнення невизначеної майбутньої події, у випадку смерті утримувача інструменту або його виходу на пенсію.

Інший ціновий ризик (other price risk) − ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструменту або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Консолідовані фінансові звіти − це фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти одного економічного суб’єкта господарювання.

Конструктивне зобов’язання − зобов’язання, яке є наслідком дій суб’єкта господарювання, коли:

а) суб’єкт господарювання вказав іншим сторонам, що він візьме на себе певну відповідальність згідно з порядком, установленим минулою практикою, опублікованими політиками чи достатньо конкретною поточною заявою;

б) як наслідок, суб’єкт господарювання створив в інших сторін обґрунтоване очікування, що він виконає ці зобов’язання.

Контракт фінансової гарантії − це контракт, який вимагає від емітента робити визначені платежі для відшкодування утримувачеві збитку, якого він зазнає тому, що певний боржник не робить платежі, коли вони підлягають сплаті відповідно до первісних або модифікованих умов боргового інструменту.

Контролюючий учасник − це сторона, яка є учасником спільного підприємства і здійснює спільний контроль за цим спільним підприємством.

Контроль −повноваження управляти фінансовими та операційними політиками іншого суб’єкта господарювання з метою одержання вигід від його діяльності.

Кредитний ризик (credit risk) − Ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони.

Метод ефективного відсотка − це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов’язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов’язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період. Ефективна ставка відсотка − це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні платежі або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструменту, якщо доцільно, протягом коротшого періоду до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов’язання. Обчислюючи ефективну ставку від­сотка, суб’єкт господарювання має попередньо оцінити грошові потоки, враховуючи всі умови контракту про фінансовий інструмент (наприклад, аванси, опціони «кол» та подібні опціони), але не має розглядати майбутні збитки від кредитів. Обчислення включає всі гонорари та додаткові комісійні збори, сплачені або отримані сторонами контракту, які є невід’ємною частиною ефективної ставки відсотка (див. МСБО 18), витрати на операції та всі інші премії чи дисконти. Є припущення, що грошові потоки та очікуваний строк дії групи подібних фінансових інструментів можна достовірно оцінити. Проте в тих рідкісних випадках, коли неможливо достовірно оцінити грошові потоки або очікуваний строк дії фінансового інструменту (або групи фінансових інструментів), суб’єктові господарювання слід використовувати контрактні грошові потоки за весь контрактний строк фінансового інструменту (або групи фінансових інструментів).

Метод участі в капіталі − це метод обліку, згідно з яким частку участі в спільно контрольованому суб’єкті господарювання первісно відображають за собівартістю, а потім коригують відповідно до зміни частки контролюючого учасника в чистих активах спільно контрольованого суб’єкта господарювання. Прибутки та збитки контролюючого учасника включають частку контролюючого учасника в прибутку чи збитку спільно контрольованого суб’єкта господарювання.

Набувати (право) (vest) − отримати право контрагента (згідно з угодою про платіж на основі акцій) отримувати грошові кошти, інші активи або інструменти власного капіталу суб’єкта господарювання. Відбувається, коли отримання права контрагента більше не залежить від виконання будь-яких умов набуття права.

Наданий інструмент власного капіталу (equity instrument Granted) − право (умовне чи безумовне) на інструмент власного капіталу суб’єкта господарювання, надане ним іншій стороні за угодою про платіж на основі акцій.

Неконтрольована частка − власний капітал у дочірньому підприємстві, який не відноситься, прямо чи опосередковано, до материнського підприємства.

Непередбачена угода про акції − це угода про випуск акцій, який залежить від виконання конкретних умов.

Непередбачене зобов’язання − це:

а) можливе зобов’язання, яке виникає внаслідок минулих подій, існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих суб’єктом господарювання;

б) теперішнє зобов’язання, яке виникає внаслідок минулих подій, але не визнане, оскільки:

− немає ймовірності, що вибуття ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним для погашення зобов’язання,

− суму зобов’язання не можна оцінити достатньо достовірно.

Непередбачений актив − можливий актив, який виникає внаслідок минулих подій, існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих суб’єктом господарювання.

Об’єкт хеджування − це актив, зобов’язання, тверда угода, високо ймовірна прогнозована операція або чиста інвестиція в закордонну господарську одиницю, що: а) піддає суб’єкт господарювання ризикові змін справедливої вартості або майбутніх грошових потоків; б) визначається як хеджування.

Обтяжливий контрак т − контракт, за яким неминучі витрати на погашення зобов’язання перевищуватимуть очікувані економічні вигоди від контракту.

Ознака оновлення (reload feature) − умова, яка передбачає автоматичне надання додаткових опціонів на акції кожного разу, коли утримувач здійснює раніше надані опціони, використовуючи акції суб’єкта господарювання, а не грошові кошти, з метою погашення ціни здійснення опціону.

Окремі фінансові звіти − це звіти, подані материнським підприємством, інвестором в асоційоване підприємство або контролюючим учасником спільно контрольованого суб’єкта господарювання, в яких інвестиції обліковуються на основі частки прямої участі, а не на основі відображених у звітності результатів та чистих активів об’єктів інвестування.

Операція зі зв’язаною стороною − обмін ресурсами, послугами або зобов’язаннями між зв’язаними сторонами, незалежно від того, чи призначається ціна.

Операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій (share − based payment transaction) − операція, в якій суб’єкт господарювання отримує товари чи послуги як компенсацію за інструменти власного капіталу суб’єкта господарювання (в тому числі акції або опціони на акції) або купує товари чи послуги, беручи зобов’язання перед постачальником цих товарів чи послуг за суми, які розраховуються на основі ціни акцій або інших інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання.

Операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій з використанням грошових коштів (cash − settled share − based payment transaction) − операція, в якій суб’єкт господарювання купує товари або послуги, беручи на себе зобов’язання перевести грошові кошти або інші активи постачальникові цих товарів чи послуг на суми, які грунтуються на ціні (або вартості) акцій суб’єкта господарювання чи інших інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання.

Операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій з використанням інструмента власного капіталу − операція, платіж за якою здійснюється на основі акцій, і в якій суб’єкт господарювання отримує товари або послуги як компенсацію за інструменти власного капіталу суб’єкта господарювання (включаючи акції або опціони на акції).

Опціон на акції (share option) − контракт, який надає утримувачеві право (але не створює зобов’язання) підписатися на акції суб’єкта господарювання з фіксованою ціною або ціною, яку можна визначити на конкретний період.

Опціон оновлений (reload option) − новий опціон на акції, який надається, коли ціна здійснення попереднього опціону погашається акціями.

Опціони «пут» − це контракти, які надають утримувачеві право продати звичайні акції за визначеною ціною протягом певного періоду.

Опціони, варанти та їхні еквіваленти − це фінансові інструменти, які надають їх утримувачеві право на придбання звичайних акцій.

Період набуття права (vesting period) − період, протягом якого слід виконати всі визначені умови набуття права щодо угоди про платіж на основі акцій.

Подія, що зобов’язує − подія, що створює юридичне чи конструктивне зобов’язання, яке призводить до того, що суб’єкт господарювання не має реальної альтернативи погашенню цієї заборгованості.

Позики до сплати (loams payable) − позики до сплати - це фінансові зобов’язання, крім короткострокової торговельної кредиторської заборгованості, за стандартних умов кредитування.

Позики та дебіторська заборгованість − це непохідні фінансові активи з фіксованими платежами або платежами, які підлягають визначенню та не мають котирування на активному ринку, за винятком тих:

а) що їх суб’єкт господарювання має намір продати негайно або в найближчий час, що їх слід класифікувати як утримувані для продажу, а також тих, що їх суб’єкт господарювання визначає за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку;

б) що їх суб’єкт господарювання після первісного визнання визначає як доступні для продажу;

в) щодо яких утримувач може не відшкодувати значною частиною всю суму початкової інвестиції, з інших причин, ніж зменшення кредиту, які слід класифікувати, як доступні для продажу.

Частка, придбана у пулі активів, які не є позиками або дебіторською заборгованістю (наприклад, частка у взаємному фонді або подібному фонді), також не є позикою або дебіторською заборгованістю.

Потенційна звичайна акція − це фінансовий інструмент або інший контракт, який може надати право його утримувачеві на звичайні акції.

Припинення визнання − це виключення раніше визнаного фінансового активу або фінансового зобов’язання зі звіту про фінансовий стан суб’єкта господарювання.

Провідний управлінський персонал − ті особи, які прямо або непрямо мають повноваження та є відповідальними за планування, керівництво та контроль діяльності суб’єкта господарювання, зокрема будь-який директор (виконавчий чи інший) цього суб’єкта господарювання.

Прогнозована операція − це неоформлена угодою, але передбачувана майбутня операція.

Пропорційна консолідація − це метод обліку, згідно з яким частка контролюючого учасника в кожному з активів, зобов’язань, доходів і витрат спільно контрольованого суб’єкта господарювання об’єднується на постатейній основі з подібними статтями у фінансових звітах контролюючого учасника або відображається як окрема стаття у фінансових звітах контролюючого учасника.

Прострочений (past due) − фінансовий актив є простроченим, якщо контрагент не виконав платежу, коли настав його строк за контрактом.

Регулярне придбання або продаж − це придбання або продаж фінансового активу згідно з контрактом, умови якого вимагають передачі активу в межах часу, встановленого, як правило, регулюванням або конвенцією на відповідному ринку.

Реструктуризація − програма, яку планує та контролює управлінський персонал і яка суттєво змінює:

а) обсяг діяльності, здійснюваної суб’єктом господарювання;

б) спосіб здійснення цієї діяльності.

Ризик ліквідності (liquidity risk) − ризик того, що суб’єкт господарювання матиме труднощі під час виконання зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями.

Ринкова умова (market condition) − умова, від якої внутрішньо залежить ціна здійснення, передача права або здійснюваність інструменту власного капіталу, пов’язана з ринковою ціною інструментів капіталу суб’єкта господарювання, наприклад, отримання визначеної ціни акції або визначеної суми внутрішньої вартості опціону на акції або досягнення визначеної мети, яка базується на ринковій ціні інструментів власного капіталу стосовно індексу ринкових цін на інструменти капіталу інших суб’єктів господарювання.

Ринковий ризик (market risk) − ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатиметься внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: валютний, відсотковий та інший ціновий ризик.

Розбавлення − це зменшення прибутку на акцію або збільшення збитку на акцію внаслідок припущення про те, що інструменти, які можна конвертувати, конвертуватимуться, що опціони та варанти здійснюватимуться, або що звичайні акції випускатимуться після виконання визначених умов.

Спільне підприємство − це контрактна угода, за якою дві або кілька сторін здійснюють економічну діяльність, яка підлягає спільному контролю.

Спільний контроль − це погоджений контрактом розподіл контролю за економічною діяльністю, який існує, лише якщо стратегічні фінансові та операційні рішення, пов’язані з діяльністю, потребують одностайної згоди сторін угоди про розподіл контролю (контролюючих учасників).

Справедлива вартість (fair value) − сума, за якою можна обміняти актив, погасити заборгованість або надати інструмент капіталу в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Суттєвий вплив − повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової та операційної політики суб’єкта господарювання, але не контроль такої політики. Суттєвого впливу можна набути шляхом володіння часткою згідно зі статутом або угодою.

Тверда угода − це угода, яка має обов’язкову силу, про обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату (чи дати).

Угода про платіж на основі акцій (share − based payment arrangement) − угода між суб’єктом господарювання та іншою стороною (включаючи працівника) про здійснення операції, платіж за якою здійснюється на основі акцій, яка тим самим надає право іншій стороні отримувати грошові кошти чи їх еквіваленти або інші активи суб’єкта господарювання за суми, які розраховуються на основі ціни акцій або інших інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання, або отримувати інструменти власного капіталу суб’єкта господарювання, якщо виконуються визначені умови щодо набуття права (якщо вони є).

Умови набуття права (vesting conditions) − умови, які визначають, чи отримує суб’єкт господарювання послуги, які надають контрагенту право отримувати грошові кошти, інші активи або інструменти власного капіталу суб’єкта господарювання згідно з угодою про платіж на основі акцій. Умови набуття права є або умовами про стаж роботи, або про результати діяльності. Умови про стаж роботи вимагають від іншої сторони завершити визначений період надання послуг. Умови про результати діяльності вимагають від іншої сторони завершити визначений період надання послуг та виконати визначені контрольні показники результатів діяльності (наприклад, визначене збільшення прибутку суб’єкта господарювання за визначений період). Умова про показники діяльності може містити стан ринку.

Фінансове зобов’язання − це будь-яке зобов’язання, що є:

а) контрактним зобов’язанням:

− надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єктові господарювання;

− обмінюватися фінансовими інструментами або фінансовими зобов’язаннями з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб’єкта господарювання;

б) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання та який є:

− непохідним інструментом, за яким суб’єкт господарювання зобов’язаний або може бути зобов’язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання;

− похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуся або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання. З цією метою до інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання не включають: фінансові інструменти з правом дострокового погашення, класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16A та 16Б; інструменти, які створюють для суб’єкта господарювання зобов’язання надати іншій стороні пропорційну частку чистих активів суб’єкта господарювання тільки при ліквідації і які класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16В та 16Г, або інструменти, які самі є контрактами на майбутнє отримання або надання інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання.

Як виняток інструмент, який відповідає визначенню фінансового зобов’язання, класифікується як інструмент власного капіталу, якщо він має всі три ознаки і задовольняє умовам, визначеним у параграфах 16A та 16Б або в параграфах 16B та 16Г.

Фінансовий актив – це будь-який актив, що є:

а) грошовими коштами;

б) інструментом власного капіталу іншого суб’єкта господарювання;

в) контрактним правом:

– отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання;

– обмінювати фінансові інструменти з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими;

г) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання та який є:

− непохідним інструментом, за який суб’єкт господарювання зобов’язаний або може бути зобов’язаний отримати змінну кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання;

− похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обміном фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання. З цією метою до інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання не включають: фінансові інструменти з правом дострокового погашення, класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16A та 16Б; інструменти, які створюють для суб’єкта господарювання зобов’язання надати іншій стороні пропорційну частку чистих активів суб’єкта господарювання при ліквідації і класифіковані як інструменти власного капіталу згідно з параграфами 16В та 16Г, або інструменти, що самі є контрактами на майбутнє отримання або надання інструментів власного капіталу суб’єкта господарювання.

Фінансовий інструмент − це будь-який контракт, який приводить до фінансового активу одного суб’єкта господарювання і фінансового зобов’язання або інструменту власного капіталу іншого суб’єкта господарювання.

Фінансові активи, доступні для продажу − це непохідні фінансові активи, призначені як доступні для продажу і не класифіковані як:

а) позики та дебіторська заборгованість;

б) утримувані до строку погашення інвестиції в) фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку.

Юридичне зобов’язання − зобов’язання, яке виникає внаслідок:

а) контракту (внаслідок його явних чи неявних умов);

б) законодавства;

в) іншої дії закону.

[Вверх] [Вниз]