Про злого

Колись я вважав,

Не буде кари злому.

Та помилявся я

І злий прощається з життям.

О так, живуть вони як боги.

Та помирають в раз

А потім чекає на них вічна втома,

Нещастя, страждання та забуття.

Ніхто не почує їх стони,

Окрім тих, хто як вони.

Ніхто не збавить їх злого,

Ніхто не прийде їм допомогти.

Нужденному того не буде

Відповім я вам.

Якщо Бог його знає,

Усе лихо піде в тартар.

І буде йому насолода,

Котру не підкорив час.

І там є вічна свобода,

Життя і достаток в усьому,

І сльози нема.

Куди тим саунам і театрам?

Куди тим фешенебельним містам?

Куди тим, що вважають,

За гроші можна все купити.

Нехай вони будуть їм пагуба.

Середній клас ще гірший,

Ще більш розбещений і злісний.

Поначіпляли хрести, кричать:

"ми християни! ми християни!"

Ви лицеміри та лицедії!

Ваші батьки святих вбили,

Та й ви робите те саме!

Хіба за те не відповісте?

Нехай вам вічно буде зле.

Ви не кращі за батьків,

Такі ж крадії, перелюби,

Лжесвідки і вбивці.

Не я прокурор,

Бог - прокурор

І, ваше життя

Буде гірше за пекло.

Бюрократія

Гей, малий! Скажи малому,

Щоб малий сказав малому,

Нехай малий малому скаже:

"Гей, малий, коли теля прив'яжешь?"