Дорога додому

Я буду битись до кінця:

День і ніч, ніч і день...

Додому повертаюсь я

І, мене не зупинити.

Я повертаюсь назад.

Я вирішив і, буде так!

Лишень той це зможе оцінити,

Хто знає як в неволі жити.

Я вільний - це мій шлях!

Мене не чіпай,

Інакше не жалійся.

Що мені до того,

Що навколо раби?

Це їх вибір, а не мій.

Не чіпайте мене

Й не доведеться скаржитися.

Чутно десь ріжок -

Він луна для мене.

Час летить невпинно -

Тепер залишається лишень

Померти, або далі йти.

Ось я, ось моє життя,

Ілюзій вже нема,

Бо не хлопчик я.

Ніколи не суди,

Якщо не знаєшь, в чому суть?

Ніколи не тисни, бо поб'ють.

Не здавайся, ніколи не здавайся!

Якщо не можешь битись,

То в бій не поривайся.

Якщо слабкий, немає сили -

Битися не намагайся,

Бо не сжаляться нелюди - вб'ють.

Не здавайся, ніколи не здавайся!

Якщо не можешь битись,

То в бій не поривайся.

Просто так мене не візьмешь -

Я вільний! Вітер проспівав мені:

"Час тобі додому йти".

Знаю, що важкий шлях,

Та я повернусь й відпочину.

І де б я не був, Тебе я знайду,

Довгою річкою за сонцем піду,

Як вільний орел

В рідний край полечу.

Незабаром ми будемо разом,

Бо я йду додому.

Місяць над горами,

Шепіт в ночі,

Доля може завести будь-куди.

Я знаю добре.

Я прийшов, з Тобою я.

В світі кращого місця нема.

Це - новий світ,

Це - нове життя.

Ти дихаєшь на повні груди,

Ти відчуваєшь молодих

Сердець биття.

Це - новий день.

Нарешті він настав.

Він осяяв добрих, а злих

Поглинула темрява.

Це - новий світ,

Це - нове життя,

Це - новий день,

Він нарешті настав.

Спів вітру чутно над полями,

Голос ланів мене гукає.

Хвилею річки,

Промінем сонця ясним,

Він кличе мене,

Де мій рідний дім.

Під зоряним небом -

Орли там літають,

Той Райський куточок

Я зву Рідним Краєм.

Эпилог

Появлялись и исчезали книги, которые выпускались миллионными тиражами и нередко доминирующая идеология провозглашала их величайшими произведениями искусства, а через год-два совершенно забывались. "Мёртвые книги для ходящих трупов". Поэтому автор писал для живых людей на проклятой Богом планете мёртвых.

За время написания этой книги автора несколько раз пытались посадить в тюрьму, сдать в психушку, два-три раза убить, бесчисленное множество раз подвергали остракизму, старались отнять кров и имущество, лишить гражданских прав, отлучали от Церкви...

Бог - Отец мой, и земля - мать моя, вот, свидетели мои против них.

Беру в свидетели себе Бога - Творца всего, землю и произрастающее из неё, воду и всё что в ней, солнце и воздух, птиц, зверей, рыбу и насекомых, бактерии и вирусы, и всю природу, и всю Вселенную, всё созданное Богом, и сами души ваши, свидетели мои, против вас и против отца вашего - дьявола. Аминь.

Они свидетели мои перед Престолом Божиим против вас. Они вам - наказание, ибо нет у вас покаяния.