Зчитування показників з приладів обліку

Прилади обліку електричної енергії (електролічильники), мають різні конструктивні та експлуатаційні властивості. При цьому, електролічильники одного типу можуть мати відмінності у конструкції та зовнішньому вигляді, технічних характеристиках, різні значення для одного і того ж параметру чи характеристики. Загалом, електролічильники поділяються на:

- однофазні і трифазні;

- для обліку активної, реактивної електроенергії;

- індукційні та електронні;

- однотарифні чи багатотарифні;

- з механічним (для індукційних лічильників), електромеханічним чи електронним (для електронних лічильників) рахунковим механізмом.

Рахунковий механізм (індикатор) лічильника, на цифровому табло якого відображається кількість спожитої електроенергії, може мати різну розрядність (кількість значущих цифр). У загальному випадку значність лічильника визначається кількістю розрядів (цифр) цифрового табло рахункового механізму. Значущі цифри можуть мати крім цілої частини числа, також і дрібну. Дрібна частина числа на цифровому табло механічного чи електромеханічного рахункового механізму виділяється комою (праворуч від коми) або рамкою довкола крайніх правих одного чи декількох розрядів (цифр). Рамка чи кома наносяться на паспортну табличку лічильника фарбою, як правило чорного або червоного кольору. Самі цифри дрібної частини, відділені комою або рамкою довкола віконця, можуть бути відмінного кольору від цифр цілої частини числа. При відсутності на цифровому табло чи паспортній табличці коми або виділених рамкою цифр, усі значущі цифри табло відносяться до цілої частини числа. Кома на електронному індикаторі електронного рахункового механізму (при її наявності) відображається відповідним сегментом індикатора. Для правильного зчитування показників лічильника необхідно вірно визначити значність цифрового табло рахункового механізму (електронного індикатора) лічильника та кількість значущих цифр, значення яких необхідно записати при зчитуванні показників.

При зчитуванні показників лічильників завжди записуються цифри тільки цілої частини числа, яке відображується на цифровому табло рахункового механізму чи електронного індикатора лічильника, незалежно від наявності дрібної частини числа. При цьому, обов'язково записуються і усі значення крайніх лівих розрядів, що мають цифру "0".
Кожен дозволений до застосування тип електролічильника має конкретну кількість значущих цифр табло рахункового механізму (від 4-х і більше) і відповідний діапазон вимірів. Наприклад: лічильник, що має 4 значущі цифри (без коми), може врахувати максимально 9999 кВт* год. спожитої електроенергії; лічильник, що має 6 значущих цифр (5 - до коми і 1 - після коми) - 99999,9кВт*год. При досягненні рахунковим механізмом лічильника свого максимального значення (повного заповнення усіх розрядів цифрами "9") і послідуючому додаванні одиниці до молодшого розряду, відбувається так зване "обнулення" показників лічильника, або "перехід через нуль". Тобто, умовно шкала лічильника розширюється і додається один старший розряд. Наприклад, після показників

"99999" наступними будуть показники "00000", а умовно це означає, що показники стали " 1 00000". У цьому прикладі жирним шрифтом виділена умовна одиниця старшого розряду, яка насправді рахунковим механізмом (індикатором) не відображається (цей розряд відсутній). Такий "перехід через нуль" автоматично враховується програмою розрахунків при занесенні показників, що у абсолютному значенні менші від попередніх. Тому слід кожного разу уважно і точно записувати показники лічильника, щоб уникнути ситуації, коли при помилковому зчитуванні програмою буде урахований "перехід через нуль" і відбудеться помилкове нарахування значної кількості насправді не спожитої електроенергії. Приклади найбільш поширених типів лічильників, наведені в таблиці (Додаток 5).