Вправа 4

На координацію подиху з найпростішими рухами.

Вправа 5

Тренувальні вправи

1) Вправи, що відзначаються підвищеною інтенсивністю видиху (видих поштовхом); динамічні вправи, що залучають до дихального акту деякі додаткові групи м'язів, наприклад «рубання дров»;

2)вправи, що характеризуються поглибленим вдихом і видихом; сполучення грудного й черевного подиху;

3)вправи, що характеризуються певним ритмом: стабільній, уповільненим або прискореним.

Вправа 6

Образні дихальні вправи й етюди. Вправа 7

Рухові вправи й етюди образного характеру з акцентованим подихом, іноді озвученим — «буран», «море».

МОВЛЕННЄВО-РУХОВА

Й ВОКАЛЬНО-РУХОВА КООРДИНАЦІЯ

(ЗА МЕТОДИКОЮ ПРОФЕСОРА І. Е. КОХ)

Мета: тренувати увагу, рухову пам'ять; удосконалювати ритмічність; регулювати м'язове напруження (подолання «за­тиску»).

Вправа 1

Сполучення рухів рук і ніг у різних малюнках, напрямках І темпах із логічним текстом різної складності (таблиця множен­ня, вірш).

Вправа 2

Сполучення римованого (віршованого) мовлення з аритмічним рухом, зі зміною швидкості та відстані.

Вправа З

Координація рухів зі співом. Сполучення різних ритмічних малюнків і різних темпів у русі й співі. Сполучення співу з тан­цювальним рухом і з аритмічним рухом.

Вправа 4

Вправи, що виконуються за раптовим сигналом,— сполучення мовлення з рухом, що ускладнено умовою припиняти відновновлювати рух або мовлення за сигналом, що подається у будь-який момент.

Розвиток активної гнучкості

Вправа 1

Різноманітні махові рухи окремими частинами тіла з поступовим збільшенням амплітуди й швидкості руху —наприклад, махові рухи ногою.

Вправа 2

Пружні рухи окремими частинами тіла з поступовим збільшен­ням амплітуди рухів — наприклад, пружинисті рухи корпусом уверх-униз у положенні випаду.

Вправа З

Ривкові руху — наприклад, різке розведення рук у сторони в горизонтальній площині.

Вправа 4

Розтягання м'язів — наприклад, повільне розведення рук у сторони.

Вправа 5

Вправи з використанням найпростішого реквізиту: скакалок, гумових джгутів, гімнастичних палиць.

КООРДИНАЦІЯ

Чому рухи, звичні й легкі в житті, у театрі стають незручними й невиразними? Одна із причин цього -нездатність координувати як нові, так і знайомі рухи в умовах сцени. Якщо координація рухів вимагає додаткових зусиль, то це спричиняє психофізичний дискомфорт. М'язова пам'ять насичується незалежно від того, хоче людина цього чи ні. Вона «запам'ятовує» помилки.

Вправа

Наприклад, стати на одну ногу. Правою рукою гукати, лівою рукою проганяти, піднятою ногою відштовхувати. Усі три рухи виконувати одночасно. За сигналом — стрибком змінити опорну ногу. Нога — гукає, одна рука проганяє, друга загрожує.