Тема № 3. Міжнародне право регіонів Індії та Китаю (10 год.)

Лекція 3. Особливості стародавнього міжнародного права Індійського регіону. Вплив релігії: пояснення міжнародного права в буддизмі та індуїзмі.

Особливості казуїстичності міжнародних договорів Індійського регіону. Доктрина “кола держав” – Мандали; поняття союзної держави (Артхашастра). Закони Ману. Закони і звичаї війни (едикти царя Ашоки). Поняття державних кордонів і території в Законах Ману та Махабхараті.

Міжнародна діяльність держави Маур’їв; види суб’єктів міжнародного права – сакхи, прахіти, царства, махаджапанади; правосуб’єктність правителя. Посольська діяльність і статус посла. Поняття міжнародного визнання.

Доктрина міжнародного права. Поняття справедливості. Концепція Дхарми. (Махабхарата. Артхашастра. Рамаяна. Упанішади.).

Особливості міжнародного права у середньовічній Індії. Вплив ісламу, континуїтет розвитку міжнародно-правових джерел і доктрин.

Міжнародне право китайського регіону. Зовнішньополітична діяльність імперії Інь (XIV-XIII ст. до н.е.), Чжоу (1122-256 рр. до н.е.). Відносини з хуннами. Відносини з Парфянським царством у I ст. до н.е.

Концепція "серединного царства" і Піднебесної імперії, етапи її становлення.

Загальнокитайські конгреси, з’їзди князів (657 р. до н.е., 651 р. до н.е. 546 р. до н.е., 577 р. до н.е. та ін.). Види суб’єктів міжнародного права (го, го-жень, князівства, царства).

Договори китайських країн: союзні договори (договір Чу і Цзинь 577 р. до н.е.), договори “Мен”. Особливості договірної практики.

Закони і звичаї війни (доктрина Сунь-Цзи VI-V ст. до н.е.).

Теорія міжнародного права китайського регіону. Даосизм. Ритуал. Два напрями праворозуміння: Конфуцій, Лао-Цзи. Їх послідовники: Мо-Цзи, Шан-Ян, Мо-Ди, Лю-Цзи. Доктрина Лі та Фа, принцип жень.

Особливості міжнародного права у середньовічному Китаї: зміна в структурі міжнародних відносин Китаю, невідповідність доктрини „світоупоряджувальної монархії” реальній зовнішній політиці Китаю, різна роль доктрин конфуціанства, легізму і даосизму.