Література

1. Буткевич О.В. Теоретичні аспекти походження і становлення міжнародного права. – К.: Україна, 2003. – 800 с.

2. Буткевич В.Г. Походження терміна “міжнародне право” // Український Часопис міжнародного права № 1. 1994.- C. 3-73.

3. Дмитрієв А.І. Методологія періодизації історії міжнародного права // Часопис Київського університету права. – 2005– № 4. – С. 196-201.

4. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Государство и право. – 2000. – № 3. – С. 5-11.

5. Лукашук И.И. Возникновение и становление международного права // Вестник Киевского Университета. Международные отношения и международное право. 1984. № 18. – с. 25-32.

6. Тимченко Л. Международное право как учебная дисциплина: тенденции развития // Український часопис міжнародного права № 2, 2002.- с. 5-11.

7. Штраус Л. Естественное право и история. – М.: Водолей Publishers, 2007.–312c.

8. Onuma Yasuaki. When was the Law of International Society Born?– An Inquiry of the History of International Law from an Intercivilizational Perspective // Journal of the History of International Law. – July 2000. – Vol. 2. – N 1. – Kluwer Law International, Printed in Netherlands. 2000. – P. 1-66.

9. Symposium: Europe and International Law // European Journal of International law. – 2005. – Vol. 16. – N 1. – P. 113-142.

ТЕМА № 2. Докласичне міжнародне право стародавнього періоду (12 годин).

Лекція 2. Міжнародні відносини стародавнього періоду – об’єкт міжнародно-правового регулювання. Особливості учасників міжнародних відносин: плем’я, рід, вождество, протодержава, рання держава та їх союзи. Форми міжнародних відносин: принцип обміну, торговельні, договірні, посольські, воєнні відносини. Географічне поширення міжнародних відносин.

Міжнародне право стародавнього Близького сходу і Малої Азії. Міжнародно-правові особливості стародавніх регіонів: месопотамського (поділ суб’єктів на різні рівні та типи, виникнення договорів, пріоритетне врегулювання статусу території), єгипетського (основа міжнародно-правового регулювання принцип обміну, взаємності, основне джерело – дипломатичне листування), хетського (договірна основа міжнародно-правового регулювання).

Виникнення та характеристика на стародавньому етапі основних інститутів міжнародного права: міжнародної правосуб’єктності, джерел міжнародного права, правового статусу іноземців, правового статусу іноземного майна, міжнародно-правової відповідальності. Становлення складних (комплексних) інститутів: договірного, дипломатичного, торговельного, морського права та права війни.

Закономірності співвідношення міжнародного та внутрішнього права.

Міжнародне право античної Греції. Особливості міжнародної правосуб’єктності грецьких полісів; види полісів. Союзи елладських племен-держав. Міжнародно-правові форми взаємодії метрополій і колоній (Візантія, Родос). Амфіктіонії. Міжнародна правосуб’єктність та правотворча діяльність Дельфійського оракула; Дельфійсько-Фермопільська амфіктіонія. Вплив релігійних вірувань.

Посли і посольства: обов'язки послів, формування дипломатичних рангів. Ксенофобія. Інститут проксенії. Історична зміна статусу іноземців. Формування законів і звичаїв війни. Симмахії. Епімахії. Лакедемонійська і Афінська симмахії. Гуманізація війни. Інститут "сілії", "асілії". Формування правового поняття нейтралітету. Міжполісні третейські суди та арбітражі. Становлення звичаїв морського права. Боротьба з піратством. I-й та II-й Афінські морські союзи. Правовий поділ морських просторів. Родоський кодекс.

Джерела міжнародного права: звичай, договір, доктрина.

Виділення питань міжнародного права в загальноправовій доктрині.

Міжнародне право античного Риму. Джерела міжнародного права: типи і види міжнародних договорів, особливості договірної процедури; роль правознавства й формуванні і визнанні норм міжнародного права; роль міжнародно-правового звичаю. Питання міжнародного права в кодифікації Юстиніана 525 р. Право посольства. Дипломатичні органи античного Риму: Сенат, Колегія феціалів. Право війни. Статус завойованих територій. Концепція “справедливої війни”.

Стадії формування і особливості "jus gentium''.

“Пірамідальна” структура стародавнього і античного міжнародного права.