Система покарань на Русі

«Руська правда» не знала смертної кари, хоча, як зазначалося, літописні джерела, а також Києво-Печерський патерик повідомляли про її застосування у формі повішання, утоплення, спалення. Ймовірно, страти людей, які виступали проти князя, були настільки звичайною справою, що законодавець не вважав за потрібне навіть згадувати про них.

Відтак на Русі були відомі такі види покарань:

- кровна помста. «Коротка правда» визнавала можливість кровної помсти. За відсутності месників чи небажання родичів потерпілого мстити встановлювалася грошова компенсація. Помста мала застосовуватися тільки за два види злочинів: вбивство та заподіяння тяжких ран і сильних побоїв.

У другій половині ХІ ст. Ярославичі змінили систему кровної помсти в інтересах привілейованих верств суспільства. Відтоді «княжого мужа» огнищанина закон став захищати подвійною вірою (80 гривень). Збільшувалось покарання за вбивство князівських холопів. Згодом Ярославичі взагалі скасували кровну помсту.

- потік і пограбування – найбільш суворе покарання, що передбачало вигнання злочинця з общини, перетворення членів його родини на рабів і в конфіскації належного йому майна. Застосовувався за три види злочину: вбивство в розбої, підпал будинку і присадибних будівель, повторне конокрадство;

- віра – грошове стягнення за вбивство у розмірі 40 гривень. Відомі й подвійна віра (80 гривень), коли з’являється право – привілей; полувіра – 20 гривень за вбивство чи заподіяння каліцтва жінці; дика віра – складщина членів общини. Вона виплачується у двох випадках – ненавмисного вбивства під час сварки чи на бенкеті та відмові общини видати злочинця чи здійснювати заходи з його розшуку. Хто не міг виплатити стягнення, що надходили до князівської скарбниці, ставав рабом.

Інші штрафи за вбивство представників нижчих верств суспільства коливались у розмірі від 5 до 12 грн.

- продаж – штраф, що надходив до скарбниці князя у трьох розмірах, залежно від види злочину: а) тяжкі злочини – 12 гривень, б) інші злочини – 3 гривні, в) малозначні – 60 кун.

- урок – грошова компенсація, яку отримували потерпілі від злочинів. Розміри визначалися судом індивідуально;

- головщина – грошове стягнення на користь сім’ї чи родичів убитого. На думку вчених, розмір головщини відповідав розміру віри.

Свою систему покарань мала і церква, яка їх накладала за злочини, котрі потрапляли під її юрисдикцію. А саме:

- епітимії (покаяння);

- штрафи від 1 до 5 гривень золотом;

- членоушкоджувальні покарання (за богохульство відрізали язика, виколювали очі);

- тюрма (в’язниця)