Методичні рекомендації вчителям образотворчого мистецтва щодо навчання писанкарству учнів загальноосвітньої школи

Пропонуємо вчителям образотворчого мистецтва та керівникам відповідних гуртків методичні рекомендації до проведення занять з писанкарства зі школярами, які апробовані в ЕШК "Вибір" № 17 ім. М.Г.Неленя міста Кременчука протягом 5 років і мають позитивні результати. Нижче ми публікуємо короткий опис кожного заняття з усіх тем елективного курсу "Писанкарство" за таким алгоритмом: тема і мета заняття, його короткий зміст.

Тема 1. Що означає яйце? Українська казочка "Про курочку рябу".

Мета: Ознайомити з міфами про виникнення світу в людський уяві. Яйце - символ Всесвіту. Роз'яснити символічне зашифрування у казочці "Про Курочку Рябу". Малюнки, пов'язані з космічними символами. Писанка - це розписане мініатюрним орнаментом яйце, що вважається одним із найкращих витворів українського народного мистецтва. З писанкою пов'язано найбільше міфів, які описують створення світу. Ще понад 7 тисячоліть тому давні люди думали: звідки взялося небо, вода, гори, птахи, люди? І вони не могли дати конкретну відповідь, зверталися до своєї уяви. За прикладом аналогії шукали подібні речі, якими можна було б пояснити виникнення світу. Із нібито неживого яйця виростає живий організм - курча. Придумали легенду. Раз із такого яєчка народжується живий організм, значить, і оце все, що ми бачимо навколо, народилося з якогось яйця, але хто його повинен був знести? Почали думати, яких розмірів повинно було бути те яйце, з якого народилося оце все, що ми бачимо. Якщо ми звернемося до давньої міфології Єгипту і Греції, то побачимо, що єгиптяни вірили, що великий вогняний птах Вену зніс велике золоте яйце, і коли воно розкололось, виникло все. Єгиптяни шанували яйце як священне, ритуальне. Вважали, що їсти його не можна. У Китайській міфології світ виникає з яйця. У фімерів вважають, що голуб, сівши на води Євфрату, зніс яйце, і з нього виникли люди. Від початку - "abovo" (лат.) - означає - все починається з яйця. Українська міфологія показує цікаву версію виникнення світу з яйця: одна з найперших казок, яку розповідають малюкам - це казочка "Про Курочку Рябу". Сюжет: Курочка Ряба знесла золоте яйце, незвичайне. Усі дії, які відбувалися у природі, символічно зашифровувалися, і людина оперувала тими образами. Потрібно сказати, що Курочка Ряба - чорна з білими цяточками - це прообраз чорного неба з зірками. Десь високо в небі є Курочка Ряба, ми бачимо тільки фрагмент її крила. Вона знесла золоте яйце, яке ні дід, ні баба не можуть розбити. Чому? Потім воно лежить, дозріває якийсь період, і біжить Мишка, хвостиком зачепила - воно і розбилось. Мишка - це символ природної сили. Нічого не треба було розбивати, потрібен якийсь час, воно само розколеться. Тільки потрібно було, щоб Мишка ледь-ледь торкнулась. І коли Дід і Баба розплакались, Курочка їм сказала: "Не плачте, діду і бабо, я вам знесу звичайне яйце, і ви будете всі раді." Тут і казочці кінець. Казка якимось чином пояснює, що світ почався з яйця. Яйце - "ніщо", з якого виникає "щось". Якщо ми візьмемо орнаменти на писанках, то знаки нам багато розповідають. Найдавніші міфології близькі до наукових точок зору. Якщо ми подивимось на небо, то побачимо, що від нас відлітають всі планети, зорі, галактики, метагалактики. Вчені будують різні теорії - раз все віддаляється, то колись воно все буде разом, але де - вияснити неможливо. Уявімо, що яйце - простір, космос. Ми розпишемо на яйці планети, зорі, галактики, які знаходяться у космічному просторі.

Тема 2. Технологія розпису (практичне заняття). Виконання крапанки (2 години).

Мета: Ознайомити з розписуванням писанки. Навчити виготовляти крапанку. Демонстрація зразків писанок. Вступне слово вчителя про послідовність виконання писанки: 1. Бажано взяти яйце з білою шкаралупою, добре обмити його содою чи сіллю, просвердлити дві дірочки з обох боків, видути вміст. 2. На гарячій електроплиті у чашечці розтопити віск. 3. Спеціальними писачками, вмочуючи їх у гарячий віск, починаємо малювати по поверхні яйця. Намалюємо великі крапочки. 4. У півлітрових баночках розведені анілінові барвники (жовтий, червоний, чорний кольори). Яйце фарбується від світлішого кольору до темного. Намалювавши крапочки на білому яйцеві, занурюємо його у жовту фарбу. Яйце фарбується у жовтий колір, залишається лише білий колір там, де ми нанесли віск, тобто за віск фарба не береться. 5. Обережно витираємо, промокаючи поверхню. 6. Малюємо воском інші цяточки по жовтій поверхні яйця та занурюємо у баночку з червоною фарбою. 7. Потім малюємо по червоному тлі. 8. Занурюємо у чорний колір. Тоді вже по чорному не малюємо. Обтираємо до сухого. 9. Запалюємо свічку, збоку від вогню обпалюємо нанесений віск та обтираємо ганчіркою.

Тема 3. Вивчення класичного ділення яйця по долевій лінії, по ширині, по косій, навхрест, 48-кутник. (2 години).

Мета: Навчити наносити лінії на поверхню яйця. Виготовити сорокавосьмикутник. Процес створення світу на рівні писанки можна зобразити цілісним символічним рядом. Якщо вірити казочці, не треба було яйце розбивати, треба було дочекатися певного часу, і воно саме розколеться. Сорокавосьмикутник нагадує не атоми, не молекули, не електрони, а те, з чого створився світ. 48 трикутничків нагадують тріщинки на шкаралупі яйця, з якого народиться життя. У християнстві число 40 символізує 40 святих. Щоб розписати "48-кутник", беремо для розпису яйце, у якому просвердлені з обох боків дірочки. Тримаємо його в одній руці, у другій - писачок, який вмочуємо в гарячий віск та починаємо наносити лінії вздовж навпіл яйця, від однієї просвердленої дірочки до другої. Вздовж проводимо 4 лінії, які ділять яйце на 8 частин. П'ята лінія проводиться впоперек посередині, причому кінець лінії повинен з'єднатися з початком лінії. Наступні лінії проводяться по діагоналі, при цьому охоплюються одним кільцем. Основні схеми-сітки писанкових композицій зводяться до а) поділу поверхні писанки вздовж навпіл; б) поздовжнього поділу "меридіанами" на сегменти; в) поділу впоперек навпіл; г) поділу на поперечно-широтні паси однакової чи різної ширини; д) одночасного поділу "меридіанами" та "широтами". е) поділу на чотири сферичні чотирикутники, центри яких розташовані у шаховому порядку; є) поділу поверхні писанки на 24 та 48 "клинчиків"; ж) діагонального поділу писанки з діагональним напрямком орнаментів (при цьому писанка в меридіальному напрямку охоплюється одним кільцем, а друге кладеться не під простим кутом до першого, а скісно).

Тема 4. Весняні обряди. Спіраль як біг часу (2 години).

Мета: Ознайомити з весняними обрядами. Вивчити символ "спіраль". Виготовити писанку. Звичай розписувати писанки на Великдень виник ще в дохристиянські часи, як атрибут весняних культових обрядів, пов'язаних з прославлянням вічного закону весняного пробудження всього живого на землі. Саме з цих весняних обрядів християни і запозичили роль яйця як життєдайної сили. Писанки святили і тримали під образами як оберіг до наступного Великодня. Дівчата на Великдень вмивались, щоб бути весь рік рум'яними і здоровими, водою, в яку покладена червона крашанка. Писанками вітають з Великоднем. Виконаємо розпис спіралі, яка символізує біг часу, означає плодючість.

Тема 5. Вивчення хвилястих ліній. Безконечники (2 години).

Мета: Вивчити походження хвилеподібної смуги. Розглянути різновидності безконечників. Виготовлення писанки з безконечником. Серед різноманітних геометричних орнаментів певне місце посідає надзвичайно своєрідний елемент у вигляді хвилеподібної смуги. В народі має назву "безконечник" і дуже розповсюджений у писанках Гуцульщини, Буковини, Поділля, Волині, Херсонщини. Цей елемент символізує море, яке заявилось тоді, коли світ прийняв більш впорядкований вигляд. "Безконечник" виступає домінуючим елементом орнаменту, що композиційне підкорює собі не лише форми розпису, а й розподіл кольорів. На Полтавщині і Поділлі цей елемент набрав дальшого розвитку і внаслідок видовження гребеня хвилі та взаємопереплетіння перетворився на своєрідний лабіринт складного кольорового рішення. Аналіз орнаментів сучасного народного мистецтва України та археологічних пам'яток пояснює, що хвилястий орнамент - безконечник майстри успадкували з далеких часів минулого, він походить від мистецтва Трипільської культури. Хвилеподібний орнамент у пам'ятках мистецтва Трипільської культури був широко розповсюджений набагато раніше, ніж винайдено його в пам'ятках мистецтва Стародавньої Греції, можливо припустити, що грецькі майстри запозичили стилізоване зображення моря від наших предків. На писанці з Херсонщини переданий не лише колорит цього степового краю з гарячим сонцем і пекучими пісками морських берегів, лаконізм та виразність у зображенні безбережного й бурхливого Чорного моря, а й прекрасно передано в хвилі моря. Розглянемо елементи українського меандру в писанках Гуцульщини, Північної Буковини, Закарпаття, Волині, Херсонщини, елементи давньогрецького меандру. Символіка та семантика писанки (36 годин).

Тема 6. Виникнення дерева життя (2 години).

Мета: Розкрити роль та значення дерева життя ознайомити з розповідями у колядках про створення світу. Після моря йде виникнення дерева - верба виростає з води. Кинеш гілку, вона приживеться, проростає. Дерево з трьома гілками, трьома квітками. На дерево прилітає 3 голуби, починають радитися: вже є вода, дерево, пора створювати щось іще. Колядки розповідають, що один голуб пірнає на дно моря, дістає сонце, інший пірнув - дістав грудочку землі і з неї зліпив зірки, третій голуб пірнає на дно моря - дістає місяць. Ці птахи схожі з Курочкою Рябою, їхнє завдання творити світ.

Тема 7. Поділ писанки на три рівні (2 години).

Мета: Вивчити значення поділу писанки на три рівні. Намалювати модель світу на писанці. Коли створився світ, виникає поділ на три зони (лінії по ширині яйця). Під деревом - нижній світ, там, де дерево - середній людський світ, верхній світ - це світ неба, богів, небесних світил: Сонця, Місяця, Зірок. Модель світу, в якій можна розглянути якісь певні віхи. Нижній світ пов'язаний з духами мертвих, середній - людський світ, верхній світ - там живуть боги, і посередині цього світу - Полярна зірка. Ніби стовп світла - дерево життя, роду. Воно як вісь, навколо якої обертається все, що ми бачимо. Дерево було ніби ліфтом між світами, тому що воно своїми гілками дістає до неба. Боги могли через дерево потрапити у світ людей, поспілкуватися, допомогти їм. Люди приходять на могили до померлих, кладуть їм яєчка. Видимий світ складається з трьох частин.

Тема 8. Хрест (чотириріг) як символ всесвіту (2 години).

Мета: Розкрити зміст символу "Хрест" – знака світотворіння. Пояснити графічне зображення цього знака. Значення символу. Написання писанок зі знаком "Хрест" До найдавніших знаків, що символізують світостворення, належить "хрест". Відомий ще з кам'яної доби, він є знаком тримірного всесвіту. Повний хрест є тримірним, просторовим символом, оскільки утворюється перетином двох площин. Вертикальна лінія хреста - лінія небесна, духовна, активна, чоловіча. Це знак вогню. Горизонтальна лінія є земною, пасивною, жіночою. Це знак води. При перетині (поєднанні) цих двох чинників виникає третя сила - сила любові, життя, творення. Хрест здатний розширюватись безмежно в будь-якому напрямку, отже, позначає вічне життя. У світі існує час: Людина (1 - народжується, 2 - живе, 3 - старіє, 4 - помирає) - народження, юність, старість, смерть. Число чотири. 4 пори року (весна, літо, осінь, зима). 4 стихії - вогонь, вода, повітря, земля. 4 сторони світу (південь, північ, схід, захід) і т.д. У місяця 4 фази. У дня - ранок, день, вечір, ніч. Все, що пов'язано з часом, пов'язували з числом 4. Геометрично виражається квадратом або хрестом. Якщо потрібно було зашифрувати час, день, роки - малювали квадратики, які ділилися навхрест, утворювалося 4 квадрати - означало тиждень (7 днів), більший квадратик означав 14 тижні - місяць, пори року. Дівчата, коли малювали писанку, хлопцям казали: "Щоб ти жив так довго, скільки я тобі намалювала." І він рахував 1, 2, 3... і по колу безконечно. Знайомились і одружувались через писанку.

Тема 9. Рух всесвіту. Знак сонця - свастика (2 години).

Мета: Розкрити зміст та значення символу "Свастика". Написання писанки зі свастикою. Саме яйце символізує всесвіт, який ще й обертається, тому почали на писанках зображувати хрест із загнутими кінцями - свастика, зображали весь космос, солярні знаки, які обертаються. Рух - це життя. Знак "Свастика" ще називають "сварга"; "чотириніг"; "ламаний", або "гачковий" хрест; "п'явки", "північні гребінці", "качині шийки". Цей графічний символ присутній майже в усіх давніх або первісних культах усього світу, зустрічається на давніх пам'ятках індоєвропейських народів. Слово "свастика" - давньоіндійського походження і означає: - "це добре". В епоху бронзи сварга вже пов'язана з сонячним культом, а заокруглені відроги символізують рух Сонця. Пряма сварга із заокругленими відрогами в правий бік, за годинниковою стрілкою, символізує схід сонця, творення, рух сонця навесні та влітку, добро, позитивну чоловічу енергію. Обернена сварга із заокругленими відрогами вліво, проти годинникової стрілки, символізує захід сонця, руйнування, рух сонця восени та взимку, зло, негативну жіночу енергію. "Свастика" - знак, що сприяє народженню дітей, символ доброго побажання, удачі, довголіття, родючості, здоров'я і життя. На писанці з Херсонщини бачимо подвійну сваргу у вигляді чобітків. Жовті та чорні чобітки чергуються, ніби кружляють у невпинному русі. Таке зображення нагадує про давній зв'язок "сварги" з богом землі, до символічних атрибутів якого мали причетність ноги, сліди, взуття.

Тема 10. Найпоширеніші орнаменти. Крутороги (2 години).

Мета: Ознайомити зі знаками "Павучки" та "Крутороги" - найпоширенішими орнаментами в писанках. Виконання писанки. Найпоширенішими орнаментами в українських писанках були різнорідні знаки всесвіту і сонця. Одним з найдавніших варіантів солярного знаку вважаються "Павучки" зі Східного Полісся і "Крутороги", які поширені по всій Україні.

Тема 11. Ритуальне значення писанки (2 години).

Мета: Ознайомити з мотивами весняного сонця. Пояснити різницю між писанкою, крашанкою, крапанкою, мальованкою. Про те, що наші пращури, як язичники, так і християни, надавали яйцю животворного значення, свідчить, зокрема, поширений у декоративному оздобленні писанки орнаментальний мотив сонця - джерела світла і життя. Сонце - це центр і підстава небесних просторів. Щоб привітати зростаюче весняне сонце та прикликати його життєдайну силу на дім і поле, зародився культ, в якому велике ритуальне значення мало сире яйце з розписаними цілющими знаками - писанка, та однобарвне зварене яйце - крашанка. Наші предки спочатку робили на Великдень крашанки, дряпанки, а потім навчилися наносити на яйце малюнок - крапанки, мальованки, писанки. Крашанка - це крашене яйце в один колір: червоний, синій, жовтий. Дряпанка – це на однобарвому яйці гострим предметом (напр. голкою) прошкрябується малюнок. Мальованка - це розмальоване пензликом та художніми фарбами або фломастером яйце. Писанка - це розписане писачком воском яйце, пофарбоване в анілінових барвниках.

Тема 12. Поливальний понеділок, обмін писанками (2 години).

Мета: Розкрити роль води у світостворенні. Шанування води у народі. Знаки води на писанках. Демонстрація зразків писанок із символами води. Виконання писанки "Гребінці". У далекі часи вода й вогонь були "великими і незамінними святителями". На початку кожної пори року пращури мали свята на честь Сонця, Вогню і Води. Ці стихії, за віруванням, мали необмежені сили й властивості: проганяти й відвертати лихі сили, надавати силу матері-землі для родючості, високих урожаїв та приплоду, давати здоров'я, силу людині, радість, добробут та багатство. На другий день Великодня - Поливальний понеділок. По всій Україні існував обряд обливання водою - очищення. Коли навесні дівчина і хлопець облиті водою, будуть влітку дощі, буде урожай, а вони будуть здорові, сильні, розумні. Парубки, зустрівшись з дівчатами, обливають їх водою. За це дівчата дарують їм крашанки. Цей звичай зберігся і досі майже в усіх селах Вінниччини, Кам'янеччини та в Галичині. Обливання водою - це старовинний звичай, що стоїть у зв'язку з весняним очищенням водою. Вірували, що перший весняний громовий дощ - то жива вода, яка має животворну силу, пробуджує та воскрешає землю від довгого зимового сну. Земну воду (моря, ріки, озера, джерела, криниці, безодні) поєднано з небесною, тому, умилостивляючи земну, будемо мати і небесну, тобто дощ. Вода - один Із найдавніших символів українського фольклору. Вона символізує силу дівчини і жінки. Ще з кам'яної доби до нас дійшли різноманітні глиняні вироби зі знаками дощу у вигляді прямих та зигзагоподібних ліній, що виходять від горизонтальної смуги. Це дощові потоки.

Тема 13. Магічне значення. півень, блискавка, грабельки (2 години).

Мета: Розповідь про Великодній піст. Вивчення символів: півень, блискавка, грабельки. Виконання писанок з цими знаками. Окрім ритуального, писанка мала ще й магічне значення. Як ви, мабуть, знаєте, за допомогою яйця гадають, ворожать, лікують І т.п. Так і писанки розписували під час Великого посту, коли відбувалось очищення не тільки організму, а в першу чергу - душі людини. В цей час не можна допускати навіть поганих думок, не те що вчинків, сідати розписувати яйця з поганим настроєм не можна. Потрібно бути здоровим, чистим, перед писанням вмитися і одіти чисте, почати розписувати з молитви. Писанка цього варта. Орнамент створювався у суворо визначеному порядку і мав нести певне змістове навантаження. Наприклад, хрест, зорі - це обереги, зображення Сонця мало приносити врожай на поля; півень оберігав від пожежі, він - вістун дня, провідник божого світла; блискавка оберігає від блискавки - це небесний вогонь, одночасно караючий і освячуючий, в християнстві означає блиск Божої Ласки; свастика мала приносити вдачу і щастя, а також, як і грабельки, охороняла від злих духів; грабельки - символ дощу, який з'єднує небесну І земну воду. Звичайно, про всі ці речі ми дуже мало знаємо і потрібно дуже багато часу, щоб усе це дослідити і зрозуміти.

Тема 14. Релігійне значення писанки. Зображення хреста, церкви (2 години).

Мета: Вивчити значення писанки у християнському розумінні. Зображення церкви на писанках. Виконання писанки. З впровадженням християнства писанка набула ще й релігійного значення. Так, сире розписане яйце в передісторичних часах - символ життя, що в подобі курчатка проривається крізь лушпинку, в християнському розумінні стає символом воскресіння Ісуса Христа, який, поборовши смерть, дарує людству вічне життя. Почали на писанках зображувати церкву, яка символізує духовний світ людини. Верхи церкви сягають до небес, тому вона є знаком потягу до висот.

Тема 15. Зображення сонця. колесо (2 години).

Мета: Ознайомити зі значенням орнаменту сонця, яке несе в собі енергетичний заряд. Вивчення значення кола, намальованого на писанці. Поширений орнамент на весняних писанках - це знаки всесвіту і сонця, що є джерелом, світла й життя, яке перемагає холод й повертає весняне пробудження всьому живому. Про те, що яйце несе в собі і енергетичний заряд - животворне значення - свідчить поширений у декоративному оздобленні писанки орнамент сонця - джерела усього сущого на землі. На писанках з Пряшивщини, Перемищини і Лемківщини різні за своєю формою знаки "зорі" і "сонця" виглядають як розетки, на писанках з Одещини вони як рубінові зорі з Західного Поділля - вони водночас реалістично зображують весняне сонце. Дуже гарна писанка із зображенням сонця зі східного Поділля та Центральної Галичини. Нанесене коло на яйце - це знак об'єднання спокою з напруженою силою, він є завершенням досконалості, в природі безперервне повторення відродження життя. Символ безсмертності.

Тема 16. Трикветр – Символ Вогню та Сили (2 години).

Мета: Розкрити роль вогню у світотворенні. Різновиди трикветра. Використання символів вогню в народних писанках. "Трикветр" - символ вогню та сили. Ще його називають "тригір" - знак числа 3, триєдиного Бога - дух, душа, тіло. Класичне число культових повторень. На багатьох народних писанках зустрічається зображення Вогню, Сонця, Зорі. Вогонь, поряд з водою, є чинником світобудови, символом чоловічої сили. Оскільки Вогонь та Вода - Брат і Сестра, і, поєднавшись, вони утворили Любов, Землю і все, що на ній є, то в багатьох обрядах Вогонь - символ любові. Вогонь - посланець Сонця на землю, він дає людям світло, тепло, хліб, всяку страву, допомагає в ремеслах (ковальство), але, як і Сонце, може бути добрим або небезпечним залежно від ставлення до нього людей. На писанках Вогонь позначається знаком "триріг" ("трикветр", "триніг"). Цей знак пов'язаний з неолітичним (кам'яна доба) богом землі, Вогонь був одним із його атрибутів. Також цей знак - символ родючості, оскільки бог землі був носієм чоловічого, запліднюючого чинника. "Триріг" складається з трьох заокруглених або ламаних гачків, що виходять зі спільного центру кола чи трикутника. Ці знаки ми бачимо на писанці з Західного Поділля, яка називається "крутороги", а білі лінії "трикветра" чітко вимальовані на чорному тлі. На писанці "павучки" з Полісся - білі "трикветри" на чорному тлі. Писанки з цим знаком мають безліч назв: "листки", "баранячі роги", "порожні квіточки", "конюшина", "гачки", "рута", "троянди", "павуки".

Тема 17. Зображення зорі (2 години).

Мета: Розкрити зміст символу "Зоря". Шанування та зображення зорі на писанці. Виконання писанки. Зорі - небесні світила, як і Сонце, вони сяють, але не світять так яскраво. Зорі зображають з восьми кутами - це накладення двох хрестів із зміщенням. Сама зірка кольорова: червона, жовта, зелена на чорному тлі, тобто небі. Зірка приносить радість і тепло. Під назвою "Зірка" зустрічаємо зображення Сонця, як найяскравішої зірки, але в народній поезії оспівано також образ ранкової та вечірньої зорі Венери. Зоря - красна панна, що вранці відмикає ворота і випускає Сонце, яке женеться вслід за нею. Зоря розсипається на землю росою, а бджоли збирають божу росу і дають людям мед. Зорю порівнюють з доброю, вродливою дівчиною.)

Тема 18. Колосок як втілення сонячної енергії (2 години).

Мета: Вивчити значення колосся. Намалювати писанку з колоссям або зерном. Небо голубе, а поле колосся жовте - це поєднання кольорів відображає національний прапор. Колоски та зерно вважається святою їжею, яка втілює сонячне божество. Колосся символізує Воскресіння, Містерію Христа і Божого царства. Народна приказка говорить: "Хліб - всьому голова". Яскраві зернята пшениці бачимо на писанці з Покуття.

Тема 19. Вербна неділя. зображення вербної гілки (2 години).

Мета: Ознайомити з зображенням вербної гілки як тієї, що найкраще приживається у воді. Виконання писанки. Коли приходить весна, починає розквітати все, розпускаються бруньки, з'являються перші листочки. На Україні вербова гілка вважається гілкою, що найкраще приживається. Поставиш у воду - вона й пускає коріння, приживається, починає рости. На писанках малюють гілку верби, листочки. Гілка - це частина дерева, образ чесних та добрих справ. Свячена верба є охороною проти хвороб та затій злих сил. Гілка зелених свят є первістком природи, дарами весняної квітучості й символом безпечного життя та Божої Ласки. "Верба б'є, не я б'ю, від нині за тиждень - Великдень". Це биття - не жарт, а старовинна чародійна дія, яка має передавати всі прикмети лози - "Жарти" тому, кого б'ємо. Свячену лозу шанують, закладають у хаті за образи.

Тема 20. Дубовий листок - символ сили та мужності, знак бога Перуна (2 години).

Мета: Розкрити символічне значення дубового листя. Ознайомити зі зразками народних писанок. Розписати писанку з дубовим листям. Писанка з дубовим листком - символ мужності. У дуб найчастіше вдаряє божий грім - сила богів погоди. Дуб - це святий знак Божого люду й справедливості. Дуб - символ сили, захисту, довголіття, чоловічої мужності, вірності. Це дерево пов'язане з богами-громовержцями і громом та вважається емблемою богів неба та плодючості. У християнстві дуб - символ Христа як сили, що проявляється у біді, як твердості у вірі. Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Тому його деревину використовували під час будівництва житла, робили з нього осі до возів тощо. Мотив дубового листя широко поширений на писанках України. На Київщині побутувала писанка із зображенням зеленого листя та коричневих жолудів на чорному тлі. Надзвичайної краси писанка із Запоріжжя, де чергуються червоний і чорний кольори. Писанки з дубовим листям відомі й на Полтавщині, Харківщині, Київщині, Поділлі.

Тема 21. Зображення коня (2 години).

Мета: Ознайомити з символом "Кінь" та його значенням. Зображення коня на писанках. Виконання писанки. "Кінь" в архаїчній міфології - Бог-Сонце, що їде через небо на вогняних конях. Символ невтомного руху сонця й нестримної швидкості пливучої води. В християнстві кінь - це образ безстрашного віщуна віри, який летить у світ, готовий на смерть. Писанка з Гуцульщини "Коники".

Тема 22. Риба. Знак "Довіра" (2 години).

Мета: Розкрити зміст символу "Риба", ознайомити із знаком "Довіра". Написання писанки з символом "Риба". Риба символізує воду, її елемент життя, через її надзвичайну спроможність розмноження, вона є знаком щастя, здоров'я, життя, в християнстві символ новохрещених. Символ "Двох рибок" наші предки не запозичували в Японії чи в Китаї, він виник на Придніпровській проматиризні аріїв-орачів у праарійську добу української історії (понад 7 тисячоліть тому). І його зображення знаходимо на ритуальному посуді, на писанках. Основа знаку "Довіра" яйцевидне зерно як протоелемент світородного Космічного яйця. Цей першозародок Світу утворюють у гармонії І взаємної довіри й любові дві життєдайні первини: чоловіча (першотворча, духовна) й жіноча (відтворююча, природна). Чоловіча (первинна) є носієм світлої енергії Духа і знаменує час як Безвічність. Жіноча (вторинна) є носієм речовинної енергії Природи і знаменує земний простір. Напрям взаємного руху задає Всеєдиний Дух. Модуль довіри символізує початок циклу Творіння. А в слові "довіра" живе праарійський архетип: Вірадж-Віра-Сяйво Душі Спасителя, Просвітлення безсмертних душ. Довіра буквально: До Ора (Всеєдиного Духа Світла).

Тема 23. Зображення оленя (2 години).

Мета: Розкрити значення зображення оленя. Розписати писанку з оленем. Ріг оленя є символом проміння сходячого сонця. Із світлом поєднується рятуючий переможець, охоронець, дороговказувач і провідник смерті. У християнстві олень є шуканням Бога і взаємної помочі. Його роги асоціюються із земною рослинністю, яка щорічно відмирає і знову оживає. На писанці з Гуцульщини серед орнаментів, поділених на три рівні, зображені білі та жовті олені на чорному тлі. Особливості розпису писанок різних регіонів України (10 годин).

Тема 24. Легенди про писанки (2 години).

Мета: Розповісти легенди. З'ясувати силу та значення писанки у легендах. Виконання писанки з Чернігівщини "Сторчова рожа". Про звичай готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Ось деякі із них. Легенди з Поділля кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли його труну: "Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак". При цьому Спаситель узяв із своєї труни крашанку і дав воякам. Відтоді і пішов звичай робити крашанки на Великдень. Ніс убогий чоловік яйце в кошику на базар продавати, а в цей час вели Ісуса Христа розпинати. Хрест був тяжкий, і Спаситель падав під тягарем. Чоловік лишив кошик на дорозі і пішов допомогти Ісусові нести хрест, і ніс аж до місця розп'яття. Коли ж чоловік повернувся до кошика, то побачив, що яйця обернулися на писанки та крашанки. На Київщині оповідають, що коли Ісус! Христос ходив з св. Петром по землі, проходили через одне село, і селяни почали шпурляти камінням та грудками в Христа. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. На Полтавщині є легенда, що писанки писала Мати Божа ще тоді, як Ісус був маленький: "дитина дуже тішилась тими цяцьками". На Гуцульщині оповідають, що коли Мати Марія писала писанки і дарувала їх Пілатові, щоб змилувався над її сином, то плакала і слізьми обливала свою роботу, тому й почали малювати цятки (крапанки). На Гуцульщині, далеко в горах, до високої стрімкої скелі залізними ланцюгами прикутий страшний нехрест. І він має двадцять своїх посланців, що ходять по селах та містах і придивляються, як живуть люди. Все доповідають нехрестові. Коли кажуть, що люди живуть бідно і сваряться між собою, нехрест радіє і сміється так, що аж гори трясуться, а ланцюги його слабшають. Якщо ж посланці кажуть, що між людьми злагода й добро, нехрест сердиться, насуплює брови, а ланцюги міцніше стискають його погане тіло. Та найстрашніша для нехреста вістка, що люди ще пишуть писанки, що вони не забули цього звичаю: він тоді реве, як звір, рветься з усієї сили і б'ється головою об скелю так, що аж вогонь креше. З того постають грім і блискавка, а ланцюги його робляться такі міцні, що годі їх розірвати. Існує багато вірувань, які пов'язані з готуванням великодніх писанок та крашанок. Щоб крашанки довго зберігалися, їх треба варити у Чистий четвер. Шкаралупу з крашанок треба поламати на найдрібніші шматочки, щоб відьма не могла набрати роси, бо тією росою попсує корів. Товчене лушпиння підсипають до кормів курям: "щоб краще неслися". Розкидають по городу: "щоб краще родило"'. Топтати розписану лушпинку - гріх. Крашанка чи писанка, одержана на Великдень після першого христосування, зберігається, "бо вона відвертає напасті злого чоловіка". Крім того писанка "припинить пожежу". Дівчата вмиваються з першою крашанкою - "щоб краще бути".

Тема 25. Регіональні різновиди писанок за орнаментами та кольорами (4 години)

Мета: Ознайомити з регіональними особливостями та секретами фарбування писанки. Вивчити символіку та кольори різних регіонів. Виконати "шкрябанку". Щоб мати на писанках чистіші кольори, окремі народні майстри щоразу після нанесення деталей орнаменту воском решту зафарбованої поверхні витравлюють капустяним квасом, а "відбілене" тло, згідно із задуманим, забарвлюють іншою фарбою, такий метод дає чарівну гаму чистих кольорів. Цікавою галуззю писанкарства на Україні є виготовлення "дряпанок" або, як їх називають на Східному Поліссі, "скробанок". Яйце фарбують в який-небудь темний колір, а потім металевим вістряком чи голкою зшкрябують пофарбований шар шкаралупи яйця, утворюючи найрізноманітніші ажурні орнаменти. Беручи до уваги матеріали археологічних розкопок, можна припустити, що найбільшого поширення в давні часи писанкарство набрало у нас в період Х-ХІII ст. Тоді ж для Київської Русі майстрами майоліки виготовлялось багато керамічних писанок. Деякі з них збереглися у історичних музеях України. Через багато століть поступово губився зміст певних символічних зображень, які мали магічне значення. Деінде на Україні й досі в писанкарстві збереглись і побутують елементи орнаменту тисячолітньої давності. Прикладом цього можуть бути деякі писанки Київщини, Східного Полісся, Поділля, Галичини, Лемківщини і Закарпаття. Писанка ''Берегиня" зі Східного Полісся та "Княгиня" із Східного Поділля привертають особливу увагу. На них зображення антропоморфізованих постатей, розповсюджених в ужитковому мистецтві V-VI століть, зображення жінки-праматері, "поганської" Великої Богині Мокош, яка завжди виступала символом життя і родючості, матір'ю усього живого і існуючого. У різних регіонах широко розповсюджений орнамент "сосенки" – вічнозеленої травички, що плететься по сирій землі, мотив якої використовували для символічних зображень міфічного "небесного змія", що, згідно з тодішнім уявленням про життя, запліднював яйце. У кожному регіоні України свій вид орнаментики і колірної гами. Приміром, для Прикарпаття характерні жовта, червона і чорна барви. На Чернігівщині побутують червоні, чорні та білі кольори. На Полтавщині - жовті, світло-зелені, білі; на тло цих фарб наносять розпис яскравими фарбами. "Козачі левади" з Одещини - контраст сполучення зелено-чорно-золотавих ділянок з білими створює образ волого-зеленого лугу. '"Березняк" з Харківщини, у якому чергування коротких і довгих, світлих (жовтих) темних (червоних) смуг, умовно позначають деревця беріз. Максимальне узагальнення всього, що оточує людину, передача лише найголовніших рис рослин або тварин, упущення деталей предмета, які могли б обтяжити й перевантажити сприймання образу.

Тема 26. Полтавські писанки (4 години).

Мета: Вивчити детальніше та ширше орнаменти Полтавщини. Ознайомити з символікою цього регіону. Написання народної писанки Полтавщини. Писанки Полтавщини горять різнобарв'ям весни - жовті, ясно-зелені, червоні кольори. Дещо змінюється орнаментація: зірки, безконечники, драбинки, сіточки, сонечка - традиційний малюнок для писанок Полтавщини. Як зразок неперевершеної майстерності - полтавський безконечник, що пройшов білою діагоналлю через сферичну поверхню яйця. Жовта драбинка оздоблює безконечник, червоні плями на зеленому тлі надають об'єму писанці. На іншій полтавській писанці S-подібний знак, що його називають "сигма", або "баранячі ріжки" - символ змії. Жовтою та зеленою штриховкою, що чергується, на червоному тлі намальовані чотири символи змії. Половину "сигми" можна розглянути як спіраль, яка є схематичним зображенням еволюції Всесвіту, а також рухом Сонця, знаком плодючості. Символ "Баранячі ріжки" також досить поширений у писанкарстві. Баран (овен) уособлює чоловічу силу, творчу основу. Ця тварина пов'язана з богами сонця і неба, символізує оновлення природи сонячною силою. Спіраль "баранячих ріжок" є символом грому. Цим знаком позначають молоді паростки, що починають свій ріст з приходом весни. Червоні квіти "барвінку", між якими жовті гілочки розміщені на зеленому тлі, є символом переходу людини з одного стану, етапу життя до Іншого - народження, шлюб, смерть. Писанка з "хмеликом" також яскрава, весела, навколо неї наче віночок в'ється біло-жовта гілочка хмелика, згори знизу бачимо гарну зелено-жовту квіточку - зірочку на червоному тлі. Дуже багато різних стилізованих малюнків зображували на Полтавських писанках - це маки, рожі, айстри, жоржини, півонії, бузок, проліски, тюльпани, тощо. Сучасне і майбутнє українського писанкарства (18 годин).

Тема 27. Писанка у сучасному мистецтві та побуті (2 години).

Мета: Пояснити, чому мистецтво писанкарства занепало. Розглянути, описати та розмалювати "вітрячок" зі Східного Полісся. Звичай розмальовувати курячі яйця з нагоди Великодня за часів радянської влади майже втратився. Заборонялося дотримуватися народних звичаїв. Багато народних майстрів було репресовано сталінським режимом. Та й остання Велика Вітчизняна війна завдала великої шкоди, бо найкращі зразки писанок, які зберігалися в музеях, знищені. У Київському музеї з колекції понад 7000 зразків не лишилося жодного. У Полтавському музеї з 5000 лишилося дуже мало.

Тема 28. Орнаменти у декоративно-прикладному мистецтві, їх класифікація (історичні, самобутньо-нові, випадкові) (4 години).

Мета: Розповісти про сучасних митців (Кульчицька, Білас), які використовують символіку у писанках та інших видах декоративно-прикладного мистецтва. Виконання писанки "Сороки" з Київщини. Ознайомити з класифікацією на групи. Виконати писанку "Кошики" з Центральної Галичини. За останні роки багато митців захопилися цією справою, відроджуються забуті техніки виконання - це говорить про відродження національних традицій. Писанковий розпис творчо використовують майстри декоративно-прикладного мистецтва. Олена Кульчицька використовувала писанкові орнаменти у килимах, вишивці, книжковій графіці, різьбі по дереву. Михайло Білас - у гобеленах, - це "Чорні коні", "Рибки", "Олені", "Сонечко". Тепер, крім традиційних, зустрічаються і нові, мистецьки досконалі орнаменти. Писанку можна класифікувати на такі групи: а) історичні, які мають зв'язок із старовинним орнаментом; б) самобутньо-нові; в) випадкові орнаменти, що свідчать про багатство фантазії та високі мистецькі здібності нашого народу.

Тема 29. Відродження українського писанкарства (2 години).

Мета: Розповісти, де тепер використовують писанки. Розкрити значення сучасних писанок. Виконати писанку "Зозуля" з Центральної Галичини. Писанки використовуються у показах перед іноземцями на виставках у виставочних залах та в музеях. Добре було б, щоб наші писанки були подібні до народних оригіналів. Правда, кожний може створювати нові малюнки та підбирати фарби, але треба добре на цьому розумітися та мати великий талант, щоб створити щось нове, згідно з традиціями й символікою писанки. Писанка, навіть технічно бездоганно виконана, але з невідомими узорами чи кольорами, втрачає свою цінність. На щастя, маємо альбоми з прекрасними малюнками писанок, і при бажанні є на чому вчитися. До того ж добре теж дотримуватися старовинних звичаїв, які підкреслювали святість писанки як знаку нового життя.

Тема 30. Створення свого орнаменту на основі класичного ділення яйця (2 години).

Мета: Розвивати фантазію учнів. Розписати писанку з одним із символів, вивчених на попередніх уроках. На попередніх заняттях ми вивчали класичні орнаменти, символіку, значимість писанки. І тепер на основі цих знань ми можемо спробувати скласти свій орнамент. Розглянемо поділ писанки з Полтавщини "Трикути", у центрі яких розташовані пелюстки.

Тема 31. Малювання винограду - символу Дружби (2 години).

Мета: Вивчити значення символу "Виноград". Виконання писанки. Ділення писанки можна комбінувати: лінії по ширині і по долевій. Кожне ділення заповнювати орнаментом з чередуючим напрямком. Наприклад: грона винограду в напрямку згори вниз, в іншому діленні - знизу вгору. Виноград - символ дружби, мудрості та безсмертя.

Тема 32. Символ "драбинка" - пошук кращого життя (2 години).

Мета: Розкрити зміст символу "Драбинка". Навчити доповнювати своїми орнаментами. Драбинка - символ сходження до вершин духовності - до Бога, до неба, до кращого життя. Людина вірила, що драбинкою, як і деревом, можна піднятись на небо. Така драбинка зображена на писанці зі Східного Поділля Драбинка може бути розміщена у вигляді паску навколо яйця. Намалюємо драбинки, які означають пошук кращого життя.

Тема 33. Символ "грабельки" - від грому, блискавки (2години).

Мета: Згадати про символ та значення води у писанках. Виконати писанку з грабельками. Символ "Грабельки" – від грому та блискавки. (Згадаємо тему 12 про символ та значення води).

Тема 34. Зображення рослин та квітів (2 години).

Мета: Ознайомити з символічним зображенням рослин та квітів. Написання писанок з квітами. (Згадаємо тему 26 "Полтавські писанки").

Тема 35. Писанки нашого народу як зразок високого мистецького відчуття (2 години).

Мета: Бесіда про красу і значення писанок. Підготовка до виставки та конкурсу. Писанка з Гуцульщини "Смерічки". Сьогодні важко знайти людину, яка б не милувалася чарівною красою нашого декоративного розпису та орнаментів. Слава їх вже давно сягнула за межі України. Тому не випадково ужиткове мистецтво українського народу має визнання одного з найбагатших і найкращих у світі. Весняні писанки на Україні завжди вважались зразками вищого прояву художнього смаку, тому не випадково геніальний Кобзар красу українського села дорівнював до краси писанки. Село на нашій Україні - Неначе писанка село... Можна сподіватися, що подальше вивчення розписів українських писанок відкриває не тільки безліч загадок праісторії східнослов'янських народів, а й дозволить краще зрозуміти джерела сучасного декоративного мистецтва України. Організація виставки. Конкурс на кращу писанку.

Не писанкою єдиною (майстер-клас) Котилася писаночка з гори на долину, Прикотилась простісінько до нас у гостину. А за нею йде Великдень, несе білу паску, Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку Роман Завадович Унікальний витвір українського мистецтва – писанка. Їй присвячуються вірші та пісні. Провадяться наукові дослідження та пишуться цілі трактати. Писанка – справжня гордість нашого народу! Однак, зауважимо, що в Україні існують іще багато видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки, крапанки, бісерівки тощо. Саме про них піде далі мова.