Літературно-критичні статті, коментарі, найцікавіші повідомлення в художньому письменстві (за новинками газет, журналів, книговидань)

В «Українській літературній газеті» за 8 лютого 2015 р. автором Олександром Бакуменко представлен матеріал «Бібліотечне краєзнавство»: «Кілька років тому в Києві у Національній парламентській бібліотеці України відбулося перше засідання читацького клубу «Бібліотека і Місто», на якому відомий києвознавець Віталій Ковалинський презентував читацькій аудиторії низку цікавих історичних книжок про київську старовину. Згодом клуб «Бібліотека і Місто» в парламентській бібліотеці знайшов у зацікавлених читачів широке коло шанувальників. Ось і нещодавно на черговому засіданні клубу «Бібліотека і Місто» відомий києвознавець Михайло Кальницький презентував свою третю книгу із серії «Киевские истории» – «Гимназии и гимназисты», що побачила світ у київському видавництві «ВАРТО» 2014 року. Третя книга дослідника із серії «Київські історії» присвячена гімназійній освіті кінця ХІХ – початку ХХ століття. Історія київських шкіл багата на різноманітні цікаві сюжети. Читач знайомиться з діяльністю визначних київських педагогів, потрапляє на екскурсію до навчальних закладів, де за партами сиділи письменники Михайло Булгаков і Костянтин Паустовський, Анна Ахматова і Максим Рильський, піаніст Володимир Горовіц та балетмейстер Серж Лифар, скульптори Олександр Архипенко та Іван Кавалерідзе, актриса Алла Тарасова і кінорежисер Григорій Козинцев, академіки Отто Шмідт і Феофіл Яновський. У новій книзі М. Кальницького детально розповідається про історію місцевостей Києва, де зводилися будівлі для гімназій. Автор пояснює мотиви, якими керувалася міська влада, а іноді й окремі бізнесмени та чиновники, що лобіювали відповідні рішення про відведення землі для учбових закладів. У книзі подано чимало цікавих скандальних сюжетів: від підпільної торгівлі темами екзаменаційних творів – до боротьби керівництва гімназій з аморальністю своїх вихованців. Матеріали досліджень М.Кальницького охоплюють часи другої половини ХІХ – кінця 20-х років ХХ століття, базуються на реальних фактах і документах, супроводжуються багатим ілюстративним матеріалом.

Ужурналі «Дивослово» (2015 р., № 1) представлена стаття Ганни Деніскіної «Парадоксальні висловлювання: логічний та лінгвістичний феномен (На матеріалі українського самашедшего» Ліни Костенко). У тому ж номері представлена стаття Ольги Пуніної «Поетика експресіонізму у ліриці Олеся Ульяненка».

Наталка Сняданко написала «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» — книжка вартісна, бо дозволяє по-новому поглянути на проблему заробітчанства.

Катерина Бабкіна «Соня». Це перший роман талановитої поетки Катерини Бабкіної. Цей текст можна назвати маніфестом сучасних молодих людей.

«Гопак» — це сучасна антологія оповідань про гопніків, де найбільш смачним є текст про батярів 1930-х років, який написав Юрій Андрухович.