Які розпізнати дієслова за дієвідмінами?

Час дієслова вказує на те, коли відбувалася, відбувається чи буде відбуватися дія. Дієслова можуть вживатися у минулому, теперішньому чи майбутньому часі. Теперішній час означає дію, яка відбувається в час мовлення або постійно. Майбутній час означає дію, яка відбуватиметься у майбутньому.

· Минулий час означає дію, яка колись відбувалася або вже відбулася. Дієслова цього часу змінюються за числами (хотів, хотіли), а в однині і за родами (хотів, хотіла, хотіло). Вони можуть бути як доконаного (склав, приїхав), так і недоконаного виду (складав, їхав). У чоловічому роді виступає суфікс -в- (ходив, гуляв) і нульове закінчення або немає суфікса і нульове закінчення (віз, ніс); у жіночому, середньому роді і в множині – суфікс -л- і закінчення -а- (була, їла), -о- (хотіло, могло), -и- (росли, могли).

· Дієслова теперішнього часу завжди недоконаного виду і змінюються за особами і числами (чую, чуєш, чуємо, чуєте, чує, чують).

· Дієслова майбутнього часу мають три форми: просту доконаного виду (зберу, посаджу), просту недоконаного виду (збиратиму, садитиму) і складену недоконаного виду (буду збирати, буду садити). Дієслова майбутнього часу змінюються за числами і особами (працюю, працюватимеш, працюватимете, працюватиме, працюватимуть).

Зміна дієслів за особами, часами і числами називається дієвідмінюванням. За типом відмінювання дієслова поділяються на дієслова 1-ої і 2-ої дієвідмін. Практично 1-а і 2-а дієвідміни поділяються за закінченням 3-ої особи множини теперішнього часу, тобто до 1-ої дієвідміни належать дієслова, які у 3-ій особі множини мають закінчення -уть, -ють (думають, хочуть, переживають), до 2-ої дієвідміни – закінчення -ать, -ять (сушать, варять).

Голосні звуки [е], [є] та [и] (ї) в закінченнях дієслів, за якими розрізняються дієвідміни, називають тематичними голосними (пишеш, пишемо; стоїш, стоїмо).

Ø До 1-ої дієвідміни належать дієслова:

– з основою на -оро-, -оло- (полоти, бороти, колоти);

– з односкладовою основою (бити, лити, пити);

– з суфіксами -ува-, -ну-, -і-, -а-, які в особових формах не випадають (крикнути, грати, перезимувати);

– з основою на приголосний (берегти, могти, нести);

– дієслова іржати, ревіти, сопіти, гудіти, хотіти.

Ø До 2-ої дієвідміни належать дієслова:

– з суфіксом -а- після шиплячих та [й], який випадає в особових формах (стояти, лежати);

– з суфіксами -и-, -і- (-ї-), які в особових формах випадають (клеїти, сидіти);

– дієслова бігти, спати.

Окрему групу становлять дієслова їсти, бути, дати, розповісти, відповісти та. Від дієслова бути вживається лише форма є.