2015-06-30
536
Основна функція – естетична, діяння, вплив на читача або слухача.
Обставини мовлення – відтворення дійсності через конкретно-чуттєві образи.
Сфера вживання – художня література: прозові, поетичні та драматичні твори, а також усна народна творчість.
Загальні ознаки – образність, емоційність, виразність, конкретність змісту, оригінальність, бажання намалювати живу картину, передати почуття (емоції), збудити уяву в читача (слухача).
Мовні ознаки – вживання літературних тропів (метафора – батько Хміль, вічко вулика, світло знань, сіяти добро; метонімія – читати Шевченка, глухий звук, здоровий клімат, приміський потяг, зал аплодує; уособлення – мороз бере, замріялось поле, веселі хатки; алегорія – персоніфікація загальних моральних понять – Добро, Зло, Ніжність, Любов; епітети – місяць ясний, рученьки білії, владарка-ніч, буйний вітер, гірка доля), слова з конкретним значенням, слова з переносним значенням. Синоніми, антоніми, омоніми; речення різної будови. Вживаються різноманітні синтаксичні конструкції, використовується синтаксичний паралелізм, однорідні члени речення, повтори, звеличання тощо.
