Мовознавчі трактати Максима Грека

На Україні в XVI ст. були розповсюджені філологічні твори Максима Грека, особливо його ономастикон із тлумаченням антропоніміє (переважно грецького походження) [10, 59 — 60, 118 — 126]. їх використовували українські лексикографи XVI — XVII ст. Звичайно, на українських землях освічені люди знали й граматичні розвідки Максима Грека. Граматична спадщина видатного філолога дуже мало досліджена, а це затруднює й вивчення її у загальносхіднослов’янському плані. Можливо, Максим Грек зробив певний вплив на класифікацію (кінець кінцем штучну) словенороських голосних з погляду їх часокількісних характеристик. В одній статті, яку приписують Максимові Греку, говориться, що «и.ω.Ђ.ю.ы.у. долги су(т)» [13 1895, 599]. Частину з цих голосних до довгих відносять Л. Зизаній (и, Ђ, ω) та М. Смотрицький (и, Ђ, ω).

Сліди впливу трактатів Максима Грека деякі дослідники знаходять у поглядах реформатора польської орфографії письменника Станіслава Оржеховського, який походив із українського роду і жив у Перемишлі. Цілком імовірно, що праці Максима Грека йому були відомі через українське православне посередництво.