Правила вживання апострофа

Апостроф ставиться:	Апостроф не ставиться:
1) після губних б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї: б’ється, п’ять, дев’ять	1) якщо йотовані букви я, ю, є, ї передають м’якість попереднього приголосного звука, то він звучить м’яко, звука [й] немає й вимова є плавною, а не роздільною: свято, цвях, морквяний, тьмяний, мавпячий
2) після префіксів, які закінчуються на приголосний, перед я, ю, є, ї: під’їзд, роз’їзд, без’ядерний, роз’ятрити	2) в іншомовних словах, якщо я, ю, є, ї передають м’якість попереднього приголосного, не чується звук [й], вимова є не роздільною, а плавною: гравюра, кювет, нюанс, Мюнхен, бюлетень, мюзикл
3) після р перед я, ю, є, ї, якщо в них чується звук й: бур’ян, подвір’я, міжгір’я, сузір’я
4) в іншомовних словах апостроф ставиться в таких самих позиціях, як і в українських словах. Різниця в тому, що апостроф ставиться перед я, ю, є, ї не тільки після губних і р, а й після шиплячих та задньоязикових, якщо вони вимовляються твердо й після них чується звук й: прем’єра, об’єкт, бар’єр, Х’юстон, ін’єкція, кон'юнктура, п’єдестал, В’єтнам

Правопис префіксів

Префікси	Правило, приклади
роз-, без-, воз-, через-	завжди пишеться з (тобто з ніколи не переходить у с): розписати, безпринципний
с-	перед глухими к, п, т, ф, х: сказати, скипіти
пре-	вживається в якісних прикметниках і прислівниках для вираження інтенсивності ознаки (прегарний, премудрий)
при-	1) вживається в дієсловах та віддієслівних утвореннях і має ознаку приближення (прийти, прибігти); 2) ознаку частковості дії (приморозити, притрусити, припудрити); 3) у словах, утворених із словосполучень іменника з прийменником при: при вокзалі – привокзальний, при березі – прибережний
прі-	в словах: прізвище, прізвисько, прірва

В іншомовних словах, що не мають префікса, написання е та и треба запам’ятати: преамбула, привілей, президент, приватний, президія, примат, презентація, призер, престиж, призма, претендент, примітив, претензія, принцип, прецедент, прем’єра, прелюдія, предикат.