Подвоєння виникає:
Правило
| Приклад
|
коли збігаються два однакових звуки на межі префікса й кореня
| віддалити, возз’єднання
|
коли збігаються два звуки [н] на межі кореня та суфікса
| щоденник, щоденно;
|
коли збігаються два звуки [с] на межі дієслівної основи й частки -ся
| вознісся, розрісся
|
коли збігаються два однакові звуки у складноскорочених словах
| міськком, заввідділом
|
у підсилювальному суфіксі -éнн(ий)
| здоровéнний, числéнний
|
у прикметниках із наголошеними суфіксами -енн(ий), -анн(ий) зі значенням інтенсивності, можливості чи неможливості дії
| незрівнянний, несказанний
|
у словах Ганна, лляний, бовваніти, овва, ссати та похідний від них
|
Подовження м’яких звуків [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] та шиплячих [ж], [ч], [ш] буває:
Правило
| Приклад
|
в іменниках середнього роду ІІ відміни, що мають закінчення -а (орф. -я)
| насіння, колосся, волосся
|
подвоєння зберігається при відмінюванні (крім родового відмінка знань, знарядь) та в похідних словах
| життєвий, гіллястий
|
в іменниках I відміни на зразок стаття, суддя, рілля, Ілля
|
|
окремих прислівниках
| навмання, зрання
|
в орудному відмінку іменників жіночого роду ІІІ відміни перед закінченням -ю
| річчю, піччю, міццю
|
в окремих формах дієслова лити
| ллю, ллєш, зіллю
|