Подвоєння і подовження приголосних

Подвоєння виникає:

Правило Приклад
коли збігаються два однакових звуки на межі префікса й кореня віддалити, возз’єднання
коли збігаються два звуки [н] на межі кореня та суфікса щоденник, щоденно;
коли збігаються два звуки [с] на межі дієслівної основи й частки -ся вознісся, розрісся
коли збігаються два однакові звуки у складноскорочених словах міськком, заввідділом
у підсилювальному суфіксі -éнн(ий) здоровéнний, числéнний
у прикметниках із наголошеними суфіксами -енн(ий), -анн(ий) зі значенням інтенсивності, можливості чи неможливості дії незрівнянний, несказанний
у словах Ганна, лляний, бовваніти, овва, ссати та похідний від них

Подовження м’яких звуків [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] та шиплячих [ж], [ч], [ш] буває:

Правило Приклад
в іменниках середнього роду ІІ відміни, що мають закінчення -а (орф. -я) насіння, колосся, волосся
подвоєння зберігається при відмінюванні (крім родового відмінка знань, знарядь) та в похідних словах життєвий, гіллястий
в іменниках I відміни на зразок стаття, суддя, рілля, Ілля  
окремих прислівниках навмання, зрання
в орудному відмінку іменників жіночого роду ІІІ відміни перед закінченням -ю річчю, піччю, міццю
в окремих формах дієслова лити ллю, ллєш, зіллю

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: