Подвоєння і подовження приголосних

Подвоєння виникає:

Правило	Приклад
коли збігаються два однакових звуки на межі префікса й кореня	віддалити, возз’єднання
коли збігаються два звуки [н] на межі кореня та суфікса	щоденник, щоденно;
коли збігаються два звуки [с] на межі дієслівної основи й частки -ся	вознісся, розрісся
коли збігаються два однакові звуки у складноскорочених словах	міськком, заввідділом
у підсилювальному суфіксі -éнн(ий)	здоровéнний, числéнний
у прикметниках із наголошеними суфіксами -енн(ий), -анн(ий) зі значенням інтенсивності, можливості чи неможливості дії	незрівнянний, несказанний
у словах Ганна, лляний, бовваніти, овва, ссати та похідний від них

Подовження м’яких звуків [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] та шиплячих [ж], [ч], [ш] буває:

Правило	Приклад
в іменниках середнього роду ІІ відміни, що мають закінчення -а (орф. -я)	насіння, колосся, волосся
подвоєння зберігається при відмінюванні (крім родового відмінка знань, знарядь) та в похідних словах	життєвий, гіллястий
в іменниках I відміни на зразок стаття, суддя, рілля, Ілля
окремих прислівниках	навмання, зрання
в орудному відмінку іменників жіночого роду ІІІ відміни перед закінченням -ю	річчю, піччю, міццю
в окремих формах дієслова лити	ллю, ллєш, зіллю