Привід | Масштаби та методи боротьби | Основні вимоги | Реакція колоніальної адміністрації | Наслідки і результати |
І акція – 1919-1922 рр. | ||||
1)Реформи управління Індією 1919 р. 2)Розстріл мирного мітингу англ.владою в м. Амрітсар (квітень 1919 р.) | а)бойкот англ. товарів (хартал) б)відмова від сплати податків в)мирні демонстрації | 1) Протест проти реформ 2)Вимога свараджу (самоуправління) | 1)Арешт М. Ганді (1922-1924) 2)Репресії проти учасників акції | 1)Скорочення ІНК (з 10 млн. до 20 тис. осіб) 2)Вступ у дію реформи Монтегю |
ІІ акція – 1930-1931 рр. | ||||
Приїзд до Індії комісії Саймона для розробки конституції Індії (без участі членів ІНК) | 1)Січень 1930 р. – проголошено День незалежності Індії 2) Березень 1930 р. У відповідь на заборону видобутку солі Ганді організував«соляний похід»(похід до Аравійського моря з метою випарювання солі з морської води) величезн. вплив на інд. гром., стих. повстання | 1)Незалежність Індії 2)Виконання «11 пунктів» Ганді (скасування монополії на сіль і звільнення політ. в’язнів) | 1)Арешт 60 тис. осіб 2)Пошук компромісу з ІНК | 1)Укладення Делійського пакту (звільнення заарештованих і припинення сатьяграхи, скасування монополії на сіль і оголошення ІНК офіційною політичною партією) 2)Участь Ганді у круглому столі в Лондоні (серпень 1931 р.). ІНКвніспроект Конституції |
ІІІ акція – 1932-1933 рр. | ||||
Провал круглого столу в Лондоні (серпень 1931 р.) | Бойкот колоніал.установ | 1)Припинення репресій 2)Участь ІНК в розробці Конституції ІНдії | 1)Арешт М. Ганді 2)Розробка нових законів про управління Індією | 1) Прийняття Акту про управління Індією 1935 р.(Індія проголошена федеральним домініоном), яку Дж. Неру назвав рабською 2)Перемога ІНК на виборах 1937 р. |
|
|
М. Ганді під час «Соляного походу»
М. Ганді під час круглого столу в Лондон