2015-06-30
415
1.Некласична західна філософія кінця 19ст-початку20ст.
Некласичнак західна філософія,основні тенденції:
1.Говорити про буття за межами людського пізнання безглуздо, оскіль ми знаємо лише те, що відкрили,а за межами цього питання про буття залишається відкритим.
2.На перший план в людській психіці виходять нерозумні чинники, за масштабами та дією перевищ.розум.
3.Оскільки нерозумні чинники потужніші, а розум не здатний його опанувати.
4. Розум не лише не сприяє гармонізації люд.життя, а навіть заважає цьому.
Ці осн.принципи некласич.філ.в ін.сферах культури:в літературі-романтизм;в живописі-імпресіонізм,абстракціонізм;в музиці-заперечення гармонії,в науці-формування принципу відносності.
Отже,некласична філософія сприймала людину такою,якою вона є в реальності, з її негативними рисами життя, а не такою, якою її хотіли бачити ідеалісти класичної філософії.
2.Основні закони правильного мислення.
Мислення людини відбувається за певними правилами,найбільш загальні з яких отрим.назву закони логіки:
|
|
|
1.Закон тотожності-будь-яка думкав межах даного міркування повинна бути тожною собі.Поняття і судження повинні співпадати.Порушення закону:
-підміна тези-часткова і повна,коли поняття і судження про нього не відпов.дійсності або апелюють до особистих якостей людини
-підміна поняття-коли думка і об’єкт думки не співпадають,багато значущість слів.
2.Закон несуперечності-два неумісні судження не можуть бути водночас хибними, хоча б одне з них неодмін.хибне.Порушення:проголошення істиності двох несумісних суджень.
3.3акон виключного третього-два супереч.судження не можуть бути водночас хибними, одне з них неодмін.істине.Порушення полягає у проголошені хибності обох протилежних суджень, і пошуку третього,але третього не дано.
4.Закон достатньої підстави-будь-яка думка визнач.істиною, якщо вона одержала достатню підставу.Порушення:-основна помилка-коли в підставу заклад.хиба;Не випливає коли за підставу береться істина,але необх.звязок між підставою та наслідком відсутні.
3.Соціальні наслідки науково-технічної революції
НТР – явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається. Науково-технічний прогрес створює можливості для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технологічні досягнення – залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства.
Соціальні наслідки науково-технічної революції можна звести до таких основних груп:
|
|
|
ü загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища;
ü зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці);
ü зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників та спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси);
ü підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
ü прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сфери науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює конценрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення робочого і збільшення вільного часу (звітси можливість гармонійного розвитку особистості);
ü втрата людиної емоційності, інтелектуальне перенавантаження;
ü виникнення проблем біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних та екстримальних умовах навколишнього середовища (надвисоких і наднизьких тисків, температур, електромагнітних полів, радіоактивності і т.д.).
Отже, виробничий потенціал країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновітніших досягнень науки, техніки і технології
