Філософські поняття науки

В 20ст.наука перетворилася на визначальний чинник сусп. життя. У філософії сформувався рух, який всіляко підкреслював позитивні риси наукового прогресу і отримав назву сцієнтизм.єВпершеп цей напрямок почав розробляти францфіл О.Кант, який в кінці 19ст.заснував філ.вчення позитивізм, за яким справжнє знання може бути лише науковим, тому і філософія повинна стати науковою-розробляти методологію наукового пізнання, війти до складу науки. Окремо філософії не повинно існувати.

В 20-30х роках 20ст в Європі та США вин.неопозитивізм або логічний позитивізм.

Представники:М.Шлік,Л.вінгенштейн,Б.Рассел.

Основні ідеї:Завдання філософії встановити відповідальність конкретним фактом, для цього необх.верифікуація(істина)-перевірка наукових теорій на їхню відповідальність конкретним фактом.

Завдання філософії:розробка точної термінології і дотримання матеріальної логіки, але зясувалося,Є
що існують теорії, які не можна співвіднести з реальними фактами.

В 70х роках20ст виникла течія, яка отримала назву постпозитивізм(пізній позитивізм).

Представники:Т.Кун,Л.Фейєрбенд.

Розглядали науку як досить складне явище, на яке чинять впливи і особливості вчених і політичні події, культурні процеси і тому подібне.

Вирішальну роль в розвитку науки належить людині та її потребам.

Естетичні категорії «трагічне» та «комічне»

Трагічне — це категорія естетики, що відбиває діалектику свободи та необхідності, втілюючи найгостріші життєві протиріччя між необхідністю чи бажанням та неможливістю їх здійснення. В центрі трагічного — конфлікт між тим, що людина може (необхідність), і тим, чого вона бажає (свобода), або ж між тим, що людина має (обов'язком) і чого хоче (бажанням). Тобто конфлікт між прагненнями різного рівня — особистими та соціальними.

Трагічний герой — це особистість, яка свідомо і вільно обирає свій шлях, розуміючи, що його неминуче за цей вибір чекає страждання або навіть смерть.

Комічне — результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного потворному, низького — піднесеному, внутрішньої пустоти — зовнішньому вигляду, що претендує на значущість. Комічне, як і будь-яке естетичне явище є соціальним. Воно перебуває не в об'єкті сміху, а в тому, хто сприймає протиріччя як комічне. Комічне пов'язане з загальною культурою людини. Форми комічного:

гумор (використання дотепності та гри слів);

сатира (критика недоліків, суперечностей);

іронія (прихований сміх, замаскований серйозною формою);

сарказм («зла іронія», що має руйнівну силу).