2015-06-30
522
Управління людськими ресурсами міжнародних корпорацій пов’язане з рухом персоналу по всіх відділеннях у світі та забезпеченням задоволення їхніх різноманітних потреб, включаючи розвиток і просування. Існують три основних моделі управління людськими ресурсами, які використовуються міжнародними корпораціями: людський капітал, ринок праці та відданість організації.
| Підхід | Характеристики | Американські організації | Японські організації |
| Людський капітал | Витрати на навчання | Малі вкладення | Великі вкладення |
| Навички навчання | Навчання конкретним навичкам | Загальне навчання | |
| Оцінка діяльності | Формалізована | Неформалізована | |
| Ринок праці | Пріоритети | На першому місці — зовнішні фактори | На першому місці — внутрішні фактори |
| Характер найму | Короткостроковий | Довгостроковий | |
| Методи просування | Спеціалізовані сходи просування | Неспеціалізовані сходи просування | |
| Відданість організації | Трудові контракти | Прямі контракти по найму | Психологічні контракти |
| Стимули | Зовнішні | Внутрішні | |
| Робочі завдання | Індивідуальні робочі завдання | Групова орієнтація у роботі |
Важливо підкреслити, що в практиці управління міжнародними корпораціями одночасно використовуються всі три зазначені в таблиці моделі стосовно різних категорій персоналу.
Особливості управління людськими ресурсами в ТНК: відмінність ринків праці у країнах-господарях; переміщення працівників між підрозділами компанії, що розташовані в різних країнах; відмінність практики управління людськими ресурсами в різних філіях; національна орієнтація персоналу; ускладнення контролю виконання.
Джерела людських ресурсів: 1. Домашні країни — експатріанти (Технічна компетенція. Висока кваліфікація.Контроль корпоративної стратегії). 2. Країни-господарі — місцевий персонал (Пристосованість до місцевих умов. Високі стимули. Імідж компанії.Довгострокові цілі персоналу.Мобільність.Менші витрати). 3. Треті країни (Надійна експертиза.Висока здатність до роботи.)
