1. Зміни в чисельності, соціальному та національному складі населення УРСР у другій половині 1960-х — першій половині 1980‑х років.
З 1959 по 1989 його кількість збільшилася з 41,8 до 51,7 млн, або майже на 10 млн чоловік. Але темпи приросту населення республіки істотно скоротилися. До кінця 1970-х рр. абсолютний приріст населення зменшився фактично більше ніж удвічі і становив 120 тис. у середньому на рік.
У проміжку часу між 1959 і 1989 рр. визначальними тенденціями змін у соціальному складі населення України були зростання урбанізації населення, збільшення кількості жителів міст, індустріальних центрів з одночасним зменшенням абсолютної кількості сільського населення. Одночасно протягом 1959—1989 рр. кількість міського населення збільшується у 1,8 разу. Значно зросла кількість міського населення на Львівщині —або майже удвічі. На Київщині кількість міського населення (без м. Києва) збільшилася в 2,3 разу.
З 1979 р. в Україні— депопуляція, тобто переважання смертності над народжуваністю
Своєрідним є поділ населення України за статтю. У 1959 р. серед населення республіки питома вага чоловіків становила 44 %. Починаючи з 1970 р. цей показник збільшився до 45 %, а в 1979 р. піднявся до 46 %.
|
|
Посилювалася тенденція до його старіння, мало місце зменшення молодших вікових груп, зокрема осіб працездатного віку
Швидкими темпами знижувалася народжуваність, причому в сільській місцевості цей показник був нижчим, ніж у містах.
Значних масштабів набула міграція, що становила в названі роки в міграційному середньорічному обігу близько 3 млн чоловік.
Відбулося скорочення частки українців серед населення республіки (а також інших національних меншин), проте зросла частка росіян.