Українська історіографія, як і загалом історіографія, має такі головні завдання:
1) Дослідження історичних умов розвитку історіографії (суспільно-політичні обставини, економічні та соціальні умови, ситуація в сфері культурного та духовного життя тощо);
2) Вивчення і аналіз теоретичних та методологічних принципів усіх напрямків історичної думки, історичних шкіл та провідниї вчених, з’ясування закономірностей їх боротьби та зміни;
3) Вивчення джерелознавчої бази історичних праць, методів аналізу та використання історичних джерел;
4) З’ясування проблематики історичних досліджень і факторів, які впливають на її вибір (суспільно-політичне життя, наявність історичних джерел, коньюктура);
5) Дослідження закономірностей виникнення, утвердження та зміни історичних концепцій (історична концепція – це система поглядів на історичний процес чи його окремі аспекти);
6) Дослідження особливостей організації написання історичних праць, функціонування наукових установ (товариств, інститутів, університетів, архівів, журналів) системи історичної освіти та підготовки кадрів науковців.