Коли і як ми повинні приймати Євхаристію

Будьмо переконані, що не можемо зробити нічого милішого для Ісуса, аніж прийняття Його у Євхаристії з наміром, відповідним прийняттю Цього Прекрасного Гостя. Я сказав: "з належним, відповідним наміром", не гідним, бо коли б такий був необхідний, хто ж міг би приймати святе Причастя? Бо тільки Бог гідний прийняти Бога. Під належним, відповідним наміром розумію такий, який може мати бідне створіння, одягнене в тіло Адама. Достатньо, щоб особа, приступаючи до Євхаристії, була в стані ласки і гаряче хотіла зростати в любові до Ісуса Христа. "Достатньо любити Ісуса Христа, щоб приймати Його в Євхаристії, – твердить св. Франциск Салезій, – бо Він жертвується нам тільки з любові". Якщо йдеться про те, як часто приймати святе Причастя, кожен повинен керуватися порадою свого духовного отця. Слід при цьому знати, що незалежно від стану, в якому живемо, чи нашої професії, ніщо не може перешкодити частому прийманню святого Причастя, згідно з декретом папи Інокентія XI: "Часте приймання святого Причастя має залежати від погляду сповідників, котрі, мають радити своїм каянникам те, що визнають за корисне для їх спасіння".

Ніщо не є для нас таким добродійством, як святе Причастя. Предвічний Отець проголосив Ісуса Христа Господом усіх своїх багатств: "Отець усе дав йому в руки" (Ів. 13, 3). Особа, котра прийняла Його в Євхаристії, може сказати з усією певністю: "От і прийшли до мене з нею разом усі блага" (Муд. 7, 11). Слушно твердять св. Діонісій і св. Вікентій Феррерій, що тайна Євхаристії має найбільшу силу освячення душ, більшу від таких аскетичних середників, як тижневий піст на хлібі і воді.