Терміни — словосполучення

Можна виділити кілька моделей термінологічних слово­сполучень:

1) І → І (Р.в.): амплітуда коливання, висота шва, тиск детонації;

2) І → П ← І (Р.в.): брус малої кривини, дефект зварного шва;

3) І → І (Р.в.) → І (Р.в.): центр ваги перерізу (рос: центр тяжести сечения), діаграма стану сплавів (рос. диаграмма состояния сплавов);

4) П ← І: кінцевий цикл, легувальний (рос: легирующий) елемент, полегшений бетон, внутрішній виплеск, зварювальний пальник;

ПОЗНАЧЕННЯ: І - іменник, П — прикметник, Р.в. — Ро­довий відмінок; стріл-ка → або ← вказує на характер зв’язків між терміноелементами.

5. Терміни — абревіатури

Вони можуть бути:

1) ініціальними, наприклад, АТС — автоматична теле­фонна станція, ПК —

персональний комп’ютер, ДСТУ, ГОСТ, РТК – робототехнологічний комплекс, ТУ – тривалість увімкнення, УЗД – ультразвукова дефектоскопія, УЗХ – ультра-звукові хвилі;

2) складовими, наприклад, техінформ, Нацбанк, викон­роб, страхагент, держ-

установа;

3) мішаними, наприклад: УВЧ-терапія, УкрНДІМет (Український науково-

дослідний інститут металів), МГД-генератор (магнітогідродинамічний).

6. Терміни — символо-слова

Це сполучення слів а літерами та цифрами, наприклад, вітамін А, γ-частка, і-область, С0₂-лазер, газова суміш Ar+20-25% CO₂, магнітографічні дефекто-скопи МД-9, двошарові магнітні стрічки типу МК-1 і МК-2.

7. Терміни — моделе-слова

У таких термінах форма першої літери відбиває форму об’єкта, наприклад, S-подібні натяжні пристрої, Г-подібне сполучення, V-клапан, γ-установка, паль-ник U-подібний, I-подібний шов (без оброблення кромок).

За семантичним значенням розрізняють власне терміни та терміноїди. Якщо терміни створюють на основі науко­вого або технічного поняття, то терміноїди — на основі поняття у вузькій професійній діяльності. Вони називають конкретні явища або об’єкти.

Терміноїди є групою лексичних одиниць, що складаєть­ся з номенклатури, професіоналізмів і професійних просторіч.

Номенклатура (інша назва — «номени») — це слова, що називають кон-кретні об’єкти науки або техніки, тому но­мени бувають науковими та технічними. Так, системи тех­нічних термінів супроводжуються номенами — наймену­ваннями типів і класів машин і механізмів, нерідко з циф­ровими й літерними позначення-ми, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (наприклад, літак

ТУ-134, танк Т-34, магнітна стрічка МК-1, дріт марок Зв-08Г2С і Зв-08ГС).

Професіоналізми пов’язані головним чином з архаїчною лексикою реміс-ничих і спеціальних занять, які виникли у період середньовіччя — корабельна та навігаційна, гірни­чодобувна, мисливська справи тощо.

Наприклад, морський професіоналізм «травити» позна­чає «потроху відпус-кати, послаблюючи натягнення кана­ту»; зварювальні професіоналізми «у чов-ник» позначає «при зварюванні стикових і кутових з’єднань кут нахилу зварю-вального пальника відносно вертикальної осі повинен складати 2-15⁰»; зварю-вання «кутом уперед» і «кутом назад» позначає «вплив положення пальника від-носно осі на зміну глибини провару, формування і форму шва»; «згори вниз» і «знизу вгору» позначає «спосіб зварювання кутових і стикових з’єднань із металу товщиною до 4 мм», переміщеня «по трикутнику» позначає «поперечні коливання зварювального дроту при виконанні вертикальних швів».

Професійні просторіччя створюють з різних причин: психологічних, пси-холінгвістичних й суто мовних.

Якщо тренер з гімнастики під час виконання вправ уче­ницями коментує, що вони замість «ластівки» зробили «го­робця», а замість «шпагату» —«мотузочок», то він за до­помогою професійного просторіччя оцінює їхній виступ. Це приклад психологічної причини появи просторіччя.

Психолінгвістичною причиною виникнення професійно­го просторіччя є процес метафоризації (перенесення ознак з одного предмета на інший на підставі подібності).

Наприклад, у роки першої світової війни солдати вжива­ли вислови: «суп зі шрапнеллю», «каша зі шрапнеллю». Ціка­во, що російські солдати так називали перлову кашу, а фран­цузькі — боби (для довідки: «шрапнель — кулі, картечі, яки­ми начинений розривний артилерійський снаряд»).

Мовна причина професійного просторіччя — це праг­нення до скорочення словосполучень. Наприклад, замість термінологічного словосполучення «націо-нальний банк» вживають одне слово «Нацбанк».

Відомо, що більша частина термінів раніше була загаль­новживаною лек-сикою. Тому одна й та ж лексична одини­ця може існувати і як термін, і як нетер-мін, наприклад: ніс (людини) — ніс (корабля), супутник (людина, що поруч з ва-ми) — супутник (космічний об’єкт, що обертається на­вколо планети).

Процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна на-зивається термінологізацією. Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення пев­ного поняття у певній системі понять.

До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:

1) слова з загальновживаної лексики; наприклад, слово «муфта» (вид жіно-

чого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном — «деталь у вигляді невисо­кого циліндра для поздовжнього з’єднування валів, труб, зуб­частих коліс та інших циліндричних або призматичних час­тин машин чи споруд»; слово «утома» (стан людини) зараз також стало технічним терміном — «утома мета-лів»: «механічна», «термічна», «ударна» тощо;

2) квазітерміни; наприклад, так звані терміни з науко­во-фантастичної літера-

тури: «гелікоптер» (те саме, що й вертоліт), автор терміна — відомий італійський худож­ник, архітектор, скульптор, інженер, вчений XV століття Леонардо да Він-чі); «зомбі» (люди-роботи, які автоматич­но виконують чужі накази, не замислю-ючись над їхніми на­слідками);

3) професійні просторіччя; наприклад, «кривошия» (сьо­годні існують медичні

терміни — «лівобічна кривошия», «правобічна кривошия»);

4) терміни з інших терміносистем; наприклад, термін «хвиля» (у фізиці з гід-

равліки), термін «резонанс» (в ядер­ній фізиці з акустики), термін «мова» (в інфор-матиці з мо­вознавства);

5) номенклатурні одиниці; наприклад, лампа «Юпітер» (зараз термін «юпі-

тер» позначає потужний освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні);

6) власні імена; наприклад, прізвище Ампер — термін «ампер» (одиниця виміру

сили електричного струму), пріз­вище Джоуль — термін «джоуль» (одиниця вимі-ру енергії, роботи й кількості теплоти).

Зворотний процес — перехід терміна до стану загально­вживаної лексики — називається детермінологізацією. Та­кий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній ґа­лузі науко-вого знання. Наприклад, раніше термін «флюїд» позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої пояс­нювали до XVIII століття теплові, електричні й оптичні яви­ща, а також горіння. Сьогодні ми вживаємо це слово як нетермін: «флюїди добра» та ін.

Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації й залишатися терміном. Наприклад, сло­во «атмосфера» вживається як термін у фізиці (газоподіб­на оболонка Землі і деяких інших планет або одиниця вимірю-вання тиску) та у переносному значенні як нетермін (умови, що породжуються соціальним становищем, колек­тивом, родиною, наприклад, «атмосфера добро-зичливос­ті»); слово «клімат» вживається як термін у географії (ме­теорологічні умови, властиві певній місцевості) та у пере­носному значенні як нетермін («мік-роклімат у колективі»); слово «орбіта» вживається як термін в астрономії (шлях руху небесного тіла або штучного супутника Землі, орбі­тальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо ін­шого тіла), в анатомії (заглибина, в якій містить-ся очне яблуко) та у переносному значенні як нетермін (сфера впливу, діяльності, поширення кого-, чого-небудь, напри­клад, «орбіти дружби»)

У зв’язку з упровадженням української мови на підприємствах та установах помітно збагачується словник різних професій новою науково-технічною, сус-пільно – політичною лексикою і термінологією.

Що означає знати мову професії?

Це – вільно володіти лексикою свого фаху, нею користуватися.

Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки.

Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієн-туватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками своєї професії.

Професіоналізми – це слова або вислови, властиві мові певної вузької про-фесійної (рідше — соціальної) групи людей, поставле­них в особливі умови життя.

Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до тер-мінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визна-чення й не становлять цілісної системи. Суттєва різниця між термінами і профе-сіоналізмами полягає у тому, що терміни - це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіж-ка - платіжне доручення; вишка - вища математика, пара - дві академічні годи-ни) або колита чи інша професія, рід занять не має розвиненої термінології (на-приклад, рибальство, гончарство і т. д.).

Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі лю-дям, які не належать до певної професії, пор.: підвал у мові поліграфістів, бобик, бублик у мові водіїв тощо.

Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Одже, якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналіз-ми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що без-посередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мов-ленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми використовують також у літературі з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного се-редовища у своїх творах.

Отже, професіоналізми — слова, що їх уживають люди, об’єд­нані певною виробничою діяльністю, тобто слова, прита­манні мовленню представників певної професії: забій, вруб­машина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна груша, мар­тен, плавка, проба, болванка, вагранка, затискач (стале­вари); оранка, косовиця, скирдування, силосування (сіль­ські трудівники); курсив, петит, набір, гранки (праців­ники поліграфії); перкусія, пальпація, ремісія, кома (ме­дики); у човник, по трикутнику, вниз вгору (зварників).

Правда, не всі професіоналізми можна віднести до високої лексики. Зрозу-міло, що такі вирази, як крутити бублика чи рос. мотор барахлит, мотор чихает належать не до високої, а низької лексики.

ТВОРЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ

Серед професіоналізмів переважають слова загальнонародної мови, вжиті у специ­фічному значенні або в не узвичаєній для них формі. Так, поза літера­турною нормою перебуває вживання абстрактних іменників у мно­жині: начальникам від-ділів треба уточнити свої обсяги, ми маємо типові застосування, цілий ряд дифе-ренціювань та ін. Як відомо, ці абстрактні іменники в загальнолітературній мові форм множини не мають.

До професіоналізмів належать також і сло­ва загальнонародної мови, вжиті в спеціальному значенні. Так, на­приклад, у загальнонародній мові слова кваліфіко-ваний, свідомий, якісний означають наявність у якихось осіб, предметів певних влас­тивостей або ознак. У деяких колективах усталилось вживання цих слів на по-значення високого (власне найвищого) вияву названої ознаки чи властивості: калі-фікований у них означає «висококвалі­фікований», а не «той, шо має певну каліфі-кацію», свідомий — це людина надзвичайно високої свідомості; якісні показни-

ки — це по­казники високої (найвищої) якості та ін.

Таке слововживання збіднює мову й водночас ускладнює сам процес спіл-кування: адже до нового слововжитку треба спеціаль­но звикати; крім того, в усно-му мовленні міру якості можна пе­редати інтонаційно (сказати якісний з такою ін-тонацією, яка вис­ловить найвищу міру цієї ознаки); у писемному мовленні читач мусить усе це «домислити», шо абсолютно недоречно в діловій сфері людського спілкування.

Часом переосмислене слово так далеко відходить від значення основного, що «непосвяченій» людині взагалі буде незрозуміло, про що йдеться: слово удар, наприклад, у текстильній промисловості вживається на позначення одиниці швид-кості верстата. Тому речен­ня Повідомте ударність нового агрегати для непосвя-ченої людини буде «шифровим донесенням», а не діловим листом.

Поширеним засобом поповнення складу професіоналізмів с «місцева слово-творчість» (у межах колективу, підприємства, відом­ства та ін.), насамперед за ра-хунок префіксації та словоскладання. Серед префіксів найпопулярніші до- (дооб-ладнати, декваліфікація, дооформляти, доукомплектувати, дообстежити, доза-кріпити), недо- (недопалив, недовнесок, недопромисел, недоперевиконано), за- (залозунгувати, запроцентувати, задебетувати), над- (надзверхплановий); серед суфіксів -ість (бойовитість, пливучість, стрибучість), -аж (типаж, листаж),

-ація (маршрутизація, декваліфікація) та ін.

Словоскладання чи основоскладання дає у професійних жаргонах слова, невідомі загальнонародній мові, наприклад маловісна корова (корова некон-диційної ваги). Інший тип складань: тонно – км – брутто (зовнішній вигляд у цього слова досить екзотичний, але побудовано – з точки зору норм літературної мови – неграмотно).

Професійні жаргони часто виникають і вкорінюються там, де порушується автоматизм праці, виробничий ритм, динамічний стереотип. Чим організованіше праця в межах певної професії, тим менше умов для виникнення професіоналіз-мів. Думка ця може бути проілюстрована прикладами з жаргону проектуваль-ників: проектувати з чистого місця, екстраполювати стелю, зробити в пото-лочних метрах, з бухгалтерського жаргону: зводити рахунки, дбет, кредит обга-няє, липовий баланс, заморозити рахунок, збити в купу рахунок та ін.

Цілком очевидно, на позначення якої робочої ситуації можуть бути вжиті наведені словосполучення.

БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ