Втрата продукт1В

Я1- ™ ^^Г>

Голод

Дуже часто екстремальн! ситуацП' виникають у зв'язку з астковою або повною втратою продукте \ води. В густона-:елен1й М1сцевост1 вщновлення запаав обмежуеться в ос-ювному матер!альними витратами 1 не вщн!мае багато ча-;у. В умовах автономного функц!онування групп у вщдале-<их районах повна втрата продовольства розглядаеться як (эдзвичайна под1я, що виключае можливють продовження юдорож! чи роботи в нормальному режим! \ вимагае ермтового виходу до населених пункт!в найкоротшим \

.....„. „-...-^.^.«>г«*тол«едд#**#й58ЯЩЯ^^^^^^^^В

^^^^^^^Щт'

найбезпечн|'шим шляхом. Спроба прохарчуватися за рахуь нок полювання на дичину, рибалки чи збирання Уст1вн

Рослин обернеться невиправданою витратою асу I перф1 творить експедифю на експеримент з виживання. «у При анал!31 шлях1в виходу з екстремальноУ ситуацн' н§Ш обхщно реалютично оцжити вщстань, швидкють пересуш вання, енерговитрати \ супутн! труднощк В таких умоваД необхщно перейти на режим повного або часткового грлрД дування. Теоретичн! розрахунки \ дан!, одержан! т'д час вщШ спериментальних туристських подорожей, свщчать про тёИ що трупа може активно 1 без шкоди для здоров'я функцюн^И вати в режим! повного голодування протягом двох - трыяН ТИЖН1В.:Я Позбавлений харчування, що надходить ззовн!, ор|Н ган1зм пюля вщповщноТ перебудови починае витрачати своМ внутр1шн|' тканинн! запаси. Вони е досить великими. 3 за*II гальноУ маси людського тша, що становить 70 кг, близьйРщ 15 кг припадае на жирову кл!тковину (135 тис. ккал), 6 кг-$1 м'язовий бток (24 тис. ккал), шил речовини. Таким чиной^ш енергетичн! резерви оргаызму досягають 160 тис. кка/1^1 Безпечний для життя \ здоров'я людини обсяг витрати цицг 1 резерв|'в становить 40-45% (64-72 тис. ккал). При м1н|'малУ^' н!й витрат! 2500-2700 ккал на добу наявного резерву вистай^.1 чить на 25-29 дн1в. к*§ Голод найбтьш вщчутний протягом у перших трьох- I п'яти дн1в. Поступово вщчуття голоду послаблюеться, са- § мопочуття покращуеться, вщновлюеться працездатн1'сть. | Розр1зняють чотири типи голодування: § > абсолютно - коли вщсутж Ужа та вода; | > повне - коли вщсутня Ужа, але е вода; 1 > неповне - коли Ужа вживаеться в обмеженш ктькост!, 1 якоУ не вистачае для вщновлення енерговитрат;; > часткове - коли при достатки юлькост! Уж! I води люди-на не отримуе окремих необхщних речовин (в!тамЫ|в, бшю'в тощо). При абсолютному голодуванн! людина гине через ктька «дню, при ловному у сприятливих кл»матичних умовах може ^- прожити 60-65 д!б. Терм1н "безпечне голодування" коли- | ваеться в досить широких межах \ залежить вщ в!ку людини, | • | - — • --«««4«|«** стат1, комплексу, 1ндивщуальних особливостей орган!зМУ, ПСИХ1ЧНОГО стану на момент голодування. Помггно знижують його безпечн1сть фактори, що спричиняють посилення обм!ну речовин: несприятлив! кл1матичн|' умови (холод, доЩ, сн1г, сильний вггер I т. |'н.), ф!зична активн1сть, пщвищена емоц|'йн1сть, вщповщнють одягу погодним умовам тощо. На практиц! в екстремальних ситуац!ях голод досить рщко стае прямою причиною загибел! людини. Як правило, в!н посилюе вплив шших несприятливих фактор1в. У цьому и полягае його головна небезпека. Голодна людина бтьэш вразлива для хвороб, важче Ух переносить, швидше замер-зае. При тривалому голодуваны сповтьнюються реакци, послаблюеться розумова д!яльнють, р!зко знижуеться пра-цездатнють. 3 ус!х цих причин кожна трупа, виходячи на мар­шрут, повинна мати недоторканий харчовий запас, у скл#Д| висококалор!йних продуклв!з тривалим терм!ном збер!гэ1Н-ня, що не потребують кул1нарноУ обробки. Вони повинн! ма­ти невеликий об'ем \ вагу. Середня добова норма таких про-дуклв на одну людину повинна становити 300-500 ккал, У залежност! вщ конкретних умов маршруту. В раз! екстремальноУ ситуацП' ва продукти, як! вдалося врятувати, необхщно розсортувати вщповщно до терм!ну Ух збер!гання. Продукти, що швидко псуються, слщ спожити в першу чергу або спробувати Ух законсервувати. Нав1ть не­великий запас продукт1в дозволяв позбутися почуття стрз-ху перед неминучим голодуванням. Часткове поповнення енергетичних витрат оргаызму е значно кращим, н!ж повие голодування. Експериментально доведено, що рацюн, при якому вщновлюеться лише 10-15% добовоУ витрати енерги, е значно корисн!шим для самопочуття \ працездатност!. При недостатньому запас! продукте протягом перших двох-трьох дн!в вщ вживания Уж! краще утриматись. Треба зберегти вс! предмети з натурально'!' шюри (взуття, ремеИ, П1хви I т. п.). У скрутному становищ! шюрян! вироби розр!зя-ють на др1бн1 шматочки, розмочують у вод! або проварюють 1 вживають у Ужу. Людям, що потрапили в екстремальну ситуацию, не­обхщно вжити енерпйних заход!в для забезпечення се^е Ужею за рахунок збирання дикорослих Уст1вних рослиИ, 188 ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю. полювання, рибалки. Можна також збирати водорост!, мо-люсюв, ракопод!бних, жаб; черепах, пташин! яйця.!ст!вни-ми е вс! види ящ!рок, а також змм (без голови). В Ужу вживаються також водян! жуки, гладкошюра гус!нь (без волосяного \ хггинового покрову), дощов! черв'яки, ли­чинки мурашок та!нших комах. Тх можна Тети сирими, але кра-ще зварити. 100 г харчовоТ маси кониш м!стить 225 кал. 3 ви-сушених I подр!бнених кониюв I сарани можна вип!кати хл!бц!. Якщо точно вщомий напрямок руху, краще йти голод-ним маршем, щоб, не витрачаючи сил на збирання плод!в I полювання, якомога швидше дютатись до найближчого на-селеного пункту. Рухаючись у режим! голодного маршу по 5-6 год. на день, за 10-12 дн!в можна подолати 200-250 км, що виявитись достаттм, для виходу з критичноТ ситуацн. Тривале голодування вимагае довгого перюду вщнов-лення орган!зму. На практиц! встановлено, що тривалють вщновлення повинна дор!внювати тривалост! голодування. Пюля виходу до населеного пункту не менше п'яти-семи дн!в необхщно послщовно дотримуватись соко-овочевоТ, молочно-овочевоТ безсольовоТ д!ети. На трет!й-четвертий день можна включити до рацюну р!зн! каш!. Тжу I напоТ вжи-вають невеликими порц!ями п'ять-шють раз!в на день. У раз! втрати посуду замють, кухля, миски, казанка мо-жуть прислужитися консервн! банки р!зноТ форми \ розм!ру, пластмасов! фляги \ банки з-пщ харчових продукт!в \ напоУв. 3 березового лубу можна зробити миску у вигляд! широко­го кулька чи коробки. Ложку легко вир1зати з м'якоТ дереви-ни (липи, берези, клена, верби).