Доход (виручка)

Бюджет складається з трьох частин: доход (виручка), змінні витрати, постійні витрати. Починається складання бюджету конкретного виробництва з визначення кінцевого продукту/продуктів, його кількості та найбільш вірогідної ціни. Все це вказується у розділі бюджету, який називається "Доход": назва продукції вказується на місці слів продукція, її кількість (продуктивність 1 голови худоби) – у колонці Кількість, її ціна – у колонці Ціна, а у колонці Сума розраховується загальний доход, який дорівнює кількості помноженій на ціну.

Треба мати на увазі, що одне й те саме виробництво може давати декілька видів товарної продукції при різних умовах. Так, від молочних корів можна отримати молоко, вибракувані корови, телята. В тому випадку, коли є можливість реалізації побічної продукції (гній…), її також треба розглядати як один з видів продукції конкретного виробництва. Таким чином, перш ніж вказувати в бюджеті види продукції, треба чітко з`ясувати в господарстві, яким чином і в якому вигляді планується її реалізація. Такими видами продукції в тваринництві залежно від конкретного господарства можуть бути: для виробництва молока — молоко, телята, вибракувані корови, гній на 1 молочну корову (якщо частина або все молоко переробляється в межах господарства, тоді замість молока продукцією можуть бути продукти його переробки, при цьому треба включати витрати по переробці молока як новий елемент витрат по молочному стаду); для відгодівлі молодняка молочних корів — відгодовані телята, гній в розрахунку на 1 молочну корову на рік; для м`ясного виробництва — відгодовані телята, вибракувані м`ясні корови, гній в розрахунку на 1 м`ясну корову; для свинарства — відгодований молодняк свиней, поросята для реалізації населенню, вибракувані свиноматки в розрахунку на 1 свиноматку (перевіряєму та основну).

Продуктивність тварин треба планувати, виходячи з середньої продуктивності, яку можна досягти при нормальних погодних умовах, враховуючи наявність та якість кормів, систему утримання тварин та їх генетичний потенціал. Це означає, що не варто планувати продуктивність, яку господарство не зможе реально досягти. Іншими словами, продуктивність тварин повинна відображати реальний, а не "бажаний" стан речей. В розділі "Доход" повина вказуватись вся вироблена продукція – та, яка реалізована або використана на виробничі потреби.

Продукцію для реалізації треба вказувати у заліковій вазі, тобто у тій, за яку з господарством буде здійснений розрахунок. Що стосується ціни кожного виду продукції, то вона повинна якнайточніше наближатися до можливої ринкової ціни за тими каналами реалізації, за якими господарство збирається її здійснювати. Частина продукції може направлятись на корм тваринам (молоко). Подібне використання продукції повинно розглядатися як реалізація через те, що кожен споживач продукції повинен за неї сплатити, чи то покупець, чи то тваринництво (у випадку з тваринництвом мається на увазі те, що продукція передається тваринництву за повною вартістю). Причому тваринництво повинно сплатити за продукцію у повному обсязі. Іншими словами, власна продукція передається іншому тваринництву за тією ціною, за якою тваринництво було б змушене купувати корми в разі відсутності власних. Ідея полягає в тому, щоб не занижувати прибутковість одного тваринницького виробництва за рахунок того, що частина його продукції спрямовується в інше тваринницьке виробництво (якщо ціна реалізації на конкретну продукцію вища за її собівартість). У тому ж випадку, коли собівартість молока, яке спямлвується на корм вища за реалізаційну ціну, тоді воно повинне передаватись за собівартістю.

При плануванні щорічної кількості телят для реалізації, треба визначитись з середньорічною кількістю молочних корів в господарстві. Треба брати до уваги реальний для господарства % виходу телят від 100 корів на рік, а також реальну тривалість відгодівлі телят: якщо відгодівля триває два або два з половиною роки, тоді кількість щорічно реалізованого поголів`я треба зменшувати в два або два з половиною рази у порівнянні з народженим за рік поголів`ям. Наприклад, при виході телят 90% та терміні відгодівлі до ваги реалізації 900 діб, маємо 36 телят в розрахунку на 100 корів (100 корів * 90%/2.5 роки), які можна реалізовувати кожного року на м`ясо. При цьому треба мати на увазі також і те, що близько 20% корів основного стада кожного року вибраковується (відсоток вибраковки корів з основного стада треба з`ясовувати в кожному господарстві індивідуально). Це означає, що з 90 народжених телят від 100 корів 20 теличок (100 корів * 20% вибраковки = 20 вибракуваних корів) йдуть не на відгодівлю, а на заміну вибракуваних корів, тобто на оновлення стада (при умові, що основне стадо не зменшується і не збільшується). Таким чином, скорегований розрахунок кількості телят, яких можна буде відгодувати та реалізувати в розрахунку на 1 рік, складає 28 голів на 100 корів ((100 корів * 90%-20 теличок)/2,5 роки), або 0.28 телят на 1 корову.

У свинарстві середньорічна кількість свиней, яких можна реалізувати за рік визначається таким чином. Спочатку треба визначити кількість поросят від однієї свиноматки за один опорос. Крім того, визначити кількість опоросів за рік (як правило, два). Також треба визначити відсоток свиноматок, що вибраковуються щороку (в розрахунку на 100 свиноматок). На кількість вибракуваних свиноматок треба зменшити кількість поросят першого опоросу (вони будуть вирощуватись для поновлення основного стада). Якщо тривалість відгодівлі до ваги реалізації менше року, тоді поросята від першого опоросу будуть відгодовані та реалізовані протягом 1 року. Якщо тривалість відгодівлі перевищує 1 рік, тоді треба кількість поросят від першого опоросу розділити на період відгодівлі (390/360 року, 410/360 року і т.д. в залежності від тривалості відгодівлі свиней в господарстві). Середню кількість поросят другого опоросу, що будуть реалізовані протягом 1 року, визначають так (при 2 опоросах за рік). Треба розділити кількість народжених поросят другого опоросу на коефіцієнт, який дорівнює: тривалість відгодівлі, днів/півроку (180 днів). Наприклад, при виході 8 ділових поросят від 1 свиноматки, при 2 опоросах на рік, 390 днях відгодіві та 20% вибраковки основних свиноматок маємо наступні розрахунки кількості реалізації в розрахунку на 1 рік (на 100 свиноматок).

1. Середньорічна кількість поросят першого опоросу для реалізації:

(800 поросят, всього - 20 поросят на поповнення стада)/(390/360 року)= 720 гол.

2. Середньорічна кількість поросят другого опоросу для реалізації:

800 поросят, всього/(390/180 року)=369 гол.

3. Разом поросят, що будуть відгодовані протягом року: 720+369=1089 гол.

4. В розрахунку на 1 свиноматку це складе 10.9 поросят на рік.

Форма бюджету складена з такою метою, щоб представити необхідну інфрормацію у якомога зручнішому для сприйняття вигляді, показуючи лише підсумкові цифри. Для того, щоб полегшити збір інформації та розрахунок витрат по молочному стаду та телятах молочного стада на відгодівлі пропонується використовувати Форму для збору інформації по витратах у тваринництві (по молочному стаду та телятах молочного стада на відгодівлі ), яка додається. Інформація, зібрана по цій формі, зможе бути легко використана для складання виробничих бюджетів.

У зв`язку з тим, що тварини вирощуються й відгодовуються як правило більше 1 року, то й витрати по ним треба збирати протягом всього періоду вирощування та відгодівлі. Для цього варто розбити період вирощування та відгодівлю на декілька етапів, для яких характерні свої кормові раціони та темпи приросту живої ваги. Тривалість цих етапів може бути різною в різних господарствах. Прикладом таких періодів може бути: вирощування телят від 0 до 6 місяців, від 6 до 12 місяців, дорощування та відгодівля зверх 1 року. Для того, щоб отримати кінцевий результат, треба скласти разом вирати на різних етапах вирощування та відгодівлі тварин.

Практика показує, що вирощування нетелів для оновлення стада часто технологічно не відрізняється від вирощування та відгодівлі телят, крім тривалішого періоду вирощування. У такому випадку вартість вирощування нетелів буде дорівнювати вартості вирощування та відгодівлі телят на м`ясо + вартість утримання нетелів в господарстві протягом додаткового часу. Наприклад, якщо нетелі знаходяться в господарстві до переводу в основне стадо в середньому на 9 місяців довше, ніж відгодовуються телята, тоді витрати на вирощування нетелів будуть дорівнювати витратам на вирощування та відгодівлю телят + витрати за ці додаткові 9 місяців.