2015-06-26
542
1. Заходам забезпечення кримінального провадження присвячений розд. II КПК. Частиною 2 ст. 131 передбачений перелік видів таких заходів, до яких належать: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; накладення грошового стягнення; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовий доступ до речей і документів; тимчасове вилучення майна; арешт майна; затримання особи; запобіжні заходи. Під час судового провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється за правилами, визначеними у розд. II КПК, але при цьому суд має враховувати і особливості застосування, про які зазначено у розд. IV.
2. Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). У разі заявления сторонами у кримінальному провадженні клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд з'ясовує причини, через які такий доступ не був здійснений під час досудового розслідування, і лише визнавши їх поважними, приймає рішення про надання такого доступу. У такому разі суд відкладає судовий розгляд на строк, якій є достатнім для здійснення цього заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами.
|
|
|
Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана відкрити ці матеріали іншій стороні у порядку, передбаченому ст. 290 КПК.
3. Слідчі (розшукові) дії, проведення яких регламентується гл. 20 розд. III КПК, як правило, здійснюються під час досудового розслідування. Але інколи і під час судового розгляду виникає необхідність у встановленні або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження і не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, окрім проведення слідчих (розшукових) дій. Клопотання про проведення таких дій можуть подавати сторони кримінального провадження. На підставі заявленого клопотання суд має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії, про що постановляється відповідна ухвала. У разі якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, він відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення такої слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
|
|
|
4. При розгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій вирішальними для суду є значущість та можливість встановлення обставин, заради яких сторони кримінального провадження просять провести слідчі (розшукові) дії, та з'ясування причин, з яких певні слідчі (розшукові) дії не були проведені під час досудового розслідування. Якщо клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій заявлено прокурором, на нього законом покладається обов'язок доведення того, що ці дії не могли бути проведені під час досудового розслідування через невстановлення на той час обставин, які свідчать про необхідність їх проведення. У разі якщо суд визнає доводи прокурора непереконливими, він відмовляє в задоволенні клопотання.
5. Ухвала суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії повинна відповідати певним вимогам: у ній має бути зазначено, які саме обставини можуть бути встановлені або перевірені під час проведення слідчої (розшукової) дії, і які дії для цього необхідно провести. В ухвалі встановлюється строк виконання такого доручення.
6. Якщо внаслідок слідчих (розшукових) дій, проведених за дорученням суду, будуть отримані певні матеріали, які мають значення для кримінального провадження і можуть бути використані як докази, прокурор на підставі положень ст. 290 КПК зобов'язаний відкрити ці матеріали іншій стороні судового провадження та надати їх суду у встановлений строк.
