Заходи до порушників порядку судового засідання

1. Порушення порядку учасниками кримінального судочинства під час судового провадження не тільки свідчить про прояви неповаги до суду, а й негативно впливає на авторитет суду в цілому. У чинному законодавстві України питання дотримання порядку в залі судового засідання учасниками судового розгляду, відповідальності за неповагу до суду та незалежності судової влади розглядаються у тісному взаємозв'язку. Так, незалежність суддів згідно з ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» тлумачиться як незалежність від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання та здійснення правосуддя тільки на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. У частині 4 ст. 47 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, зазначається, що незалежність судді забезпечується відповідальністю за неповагу до суду чи судді. У статті 49 цього Закону передбачається, що прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Така ж тенденція спостерігається і в загальноєвропейському підході. КЗПЛ, яка ратифікована Україною і є частиною національного законодавства, у п. 1 ст. 6 передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Для цих цілей Конвенцією передбачена ціла низка прав і процесуальних гарантій. Однак наявність таких прав і гарантій у той же час не надає переваг тим особам, які користуються наданими їм правами. Статтею 17 КЗПЛ «Заборона зловживання правами» передбачається, що жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Тлумачення наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що поведінка учасників судового розгляду не повинна впливати на рішення суддів у кримінальному провадженні. Суддя може спиратися тільки на закон та керуватися принципами законності і верховенства права, а якщо хтось із учасників судового розгляду намагається здійснити незаконний вплив на суддю шляхом прояву неповаги до нього, нехтування його зауваженнями, то ця особа має нести відповідальність, передбачену законом.

Обов'язок дотримання порядку судового засідання лежить на всіх учасниках процесу. Підтримання порядку судового засідання покладається на головуючого (суддю при одноособовому розгляді ним справи).

Коментована стаття передбачає заходи процесуального впливу на тих осіб, які допускають порушення порядку в судовому засіданні.

Звертає на себе увагу та обставина, що обвинувачений, на відміну від інших учасників судового розгляду, не попереджається про відповідальність за неповагу до суду. Закон передбачає особливі заходи процесуального примусу до цієї особи, до яких належать: попередження головуючого про можливість видалення із зали судового засідання в разі повторення ним зазначених дій; у разі повторного порушення - видалення за ухвалою суду із зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду.

Але навіть за умови, що обвинувачений є порушником порядку у судовому засіданні, ця обставина не створює обмеження його права на захист. Навпаки, якщо така особа не була представлена захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Обвинувачений не втрачає також і права на ознайомлення з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, після повернення до зали засідання йому надається така можливість та одночасно - можливість дати пояснення щодо них.

У випадку видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду ухвалене судом у його відсутність судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому.

2. У разі невиконання розпорядження головуючого іншими учасниками процесу він робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду.

При повторному порушенні порядку у залі судового засідання прокурором чи захисником їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом: прокурора - на підставі Дисциплінарного статуту прокуратури України, захисника - на підставі ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

3. При повторному порушенні порядку в залі судового засідання іншими особами суд своєю ухвалою може видалити цих осіб із зали судового засідання та вирішити питання про притягнення їх до відповідальності, встановленої законом, зокрема ст. 1851 КУпАП.

4. Слід мати на увазі, що питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду необхідно вирішувати суду негайно після вчинення порушення, без зволікань, для чого в судовому засіданні оголошується перерва. Право складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 1853 КУпАП, згідно з п. 72 ч. 1 ст. 255 КУпАП України надається судовому розпоряднику. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Після цього провадження про адміністративне правопорушення має бути зареєстровано у

1 Надзвичайно важливою нормою, яка є новелою для КПК, є положення, закріплені у ч. З коментованої статті, згідно з якими на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту, як до суду надійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або з того

2 Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого (підозрюваного) з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування. Відповідно до ч. 1 коментованої статті на суд під час судового розгляду покладається обов'язок розглянути питання та прийняти рішення у відповідній ухвалі про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого, якщо про це надійшло клопотанням сторони обвинувачення або захисту.

суді та автоматичною системою документообігу передано на розгляд іншому судці цього суду, за винятком того судді, який головував на судовому засіданні, під час якого було допущено прояв неповаги до суду. Слід мати на увазі, що відповідно до положень ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1853 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. У таких випадках суддею на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.