Стаття 379.Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні

1. Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних кстилістичних помилок, виправлень). Судове рішення повинно бути точним. Однак у разі виявлення помилки у вигляді описки або очевидної арифметичної помилки у тексті судового рішення суд з метою виправлення цих описки або помилки з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виносить відповідну ухвалу.

Учасниками кримінального провадження відповідно до ст. З КПК є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове провадження.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення.

Очевидна арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не може бути виправлене в порядку, ередбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підра- іку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. ткщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, такі помил- судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються хом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом ід час оцінки цього доказу.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допу- ених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише ває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати одії, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо).

Отже, виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних поилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.

Згідно із положеннями коментованої статті виправлення рішення здійснюється, окрема, за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої соби. Для цього заінтересована особа звертається до суду із заявою, в якій зазначає, ' саме помилки слід виправити у рішенні суду. Така заява подається в копіях відпо- ідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

2. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні. Особи, які ~руть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. їх неявка не пере- коджає розглядові питання про внесення виправлень. КПК не встановлює будь-яких бмежень строків подання заяв про виправлення чи роз'яснення. Також законом не ередбачено і строк розгляду питання про виправлення помилок. Цей строк повинен ути розумним.

За результатами розгляду заяви про виправлення описок або очевидних арифметичних помилок суд виносить такі ухвали: про внесення виправлень у судове рішен- або про відмову у внесенні виправлень. Ця ухвала повинна відповідати вимогам ст. 372 КПК.

3. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. 392 КПК.