| характер прикладки
| дефіс
| приклад
|
| видова назва
| не ставиться
| місто Глухів,
трава звіробій
|
| родова назва
| ставиться
| звіробій- трава,
Москва -ріка
|
| узгоджуваний іменник, що має атрибутивне значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції
| ставиться
| дівчина- красуня,
хлопець- богатир
|
| якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного слова
| не ставиться
| богатир хлопець,
красуня дівчина
|
| пояснювальний іменник і прикладка можуть мінятися місцями
| ставиться
| учитель-фізик,
художник-пейзажист
|
| прикладки входять до складу термінів
| ставиться
| гриб- паразит,
льон- довгунець
|
|
У лапках пишуться поширені і непоширені прикладки, назви газет, журналів, фільмів тощо: журнал «Українська мова та література в школі», газета «Слово».
|
| Д о д а т о к - другорядний член речення, що означає об’єкт, на який спрямована чи поширюється дія або ознака, знаряддя дії.
Відповідає на запитання непрямих відмінків.
|
| виражає об’єктні семантико-синтаксичні відношення
|
| виражається найчастіше іменниками в непрямих відмінках або їх еквівалентами
|
| стоїть після опорного слова
|
| поєднується з опорним словом підрядним зв’язком керування, рідше - прилягання
|
| суб’єкт дії: збудований робітниками,обмитий дощем
|
| об’єкт, що є результатом дії: збудували дім, написав листа
|
| об’єкт, на який спрямована дія: садимо дерева, мріємо про майбутнє
|
| знаряддя чи засіб дії: зробити своїми руками,скріпити нитками
|
| предмет порівняння з чимось або ознакою: вищий за вас, гірший за інших, кращий від мене
|
| об’єкт виміру: відро води, чашка кави
|
| дієприкметників та слів категорії стану: занурений у роботу, приємно батькам
|
| дієслова: Я до тебе прийду через гори і доли (М.Петренко)
|
| віддієслівного іменника: виховувати любов до природи
|
|
Вітряки намотують на крилабабине літо
|
|
Закупитипальне,
запросититретього
|
| Чекавна мене,
прийшов разомз нами
|
|
Наказавзупинитися,запропонуваливідпочити
|
|
Читатикнигу,подорожуватиз другом
|
| Іменником у непрямому відмінку
|
| Субстантивованою частиною мови
|
| Синтаксично нерозкладним словосполученням
|
| означає предмет, на який безпосередньо спрямована дія і охоплює його повністю
|
| означає побічний об’єкт дії
(стану чи ознаки)
|
| 1) формою знахідного відмінка без прийменника:
І я згадав своє село (Т.Шевченко);
2) формою родового відмінка:
- коли позначає частину від цілого: витяг з торбинки хліба
- у заперечних конструкціях із часткою не: не прочитав книги
- у сполученні зі словами жаль, шкода: шкода часу, жаль втрачених днів;
- коли літературними є паралельні форми родового та знахідного відмінка: співав пісні - співав пісень
|
|
іменниками чи іншими
субстантивованими словами у формі знахідного відмінка з прийменником або у формах інших непрямих відмінків як з прийменниками, так і без них:
Не говори Про кольори, Про тони і півтони(В.Мордань)
|
| О б с т а в и н а - це другорядний член речення, що характеризує дію або ознаку з точки зору їх якості, кількості, інтенсивності, місця, часу, мети й причини.
Далекий острів заліг хмарою в небі (М.Коцюбинський).
|
| ОБСТАВИНА МАЄ ТАКІ ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ
|
| ОБСТАВИНИ
МОЖУТЬ ВИРАЖАТИСЯ
|
| · є другорядним членом речення;
· виражає обставинні семантико-синтаксичні відношення;
· виражається прислівниками, дієприслівниками, прийменниково-іменниковими формами та інфінітивом;
· у реченні може займати різну позицію, найчастіше – постпозицію;
· пов’язується з головним словом підрядним зв’язком прилягання або керування;
· залежить найчастіше від дієслова, а також прикметника і предикативного прислівника (слова категорії стану).
|
| · прислівниками:
Степами гомін ходить уночі (М.Рильський).
· дієприслівниками:
Сипав сніг, закриваючи білою сіткою далечінь (М.Коцюбинський).
· іменниками:
Над озером пливла м’яка й тендітна тиша (М.Хвильовий).
· інфінітивами:
підуучитися, сів їсти,лігпоспати
· фразеологізмами
й синтаксично нерозкладними словосполученнями:
працюватизасукавши рукава,зробитияк кіт наплакав
|
| Відповідають на запитання всупереч чому? Означають обставину, усупереч якій відбувається дія. Незважаючи на всі розказані Іваном страхи, Соломії трохи розвиднілось (М.Коцюбинський).
|
| Відповідають на запитання за якої умови? Не знайшовши броду, не лізь у воду (Н. тв.)
|
| Відповідають на запитання чому? з якої причини?
Означають причину настання дії чи ознаки: 3кохання плакав я, ридав (П. Тичина).
|
| Відповідають на питання доки? допоки? До самогоранку горів у нас вогонь на курені над Десною (О. Довженко).
|
| Відповідають на питання коли? Я завтра вранці за кордоном буду (В.Ткаченко).
|
| Відповідають на питання куди? звідки?
Мені в дорогу вирушать пора (В.Ткаченко)
|
| Відповідають на питання де? Життя кругом, як поле, розляглося (В.Сосюра)
|
| Відповідають на запитання для чого? з якою метою?
Вказують на мету виконання дії: Для радості, для щастя – ось для чого приходить людина в життя, ось для чого тільки й варто народжувати її на світ (О.Гончар).
|
| Відповідають на запитання наскільки?, як?, якою мірою? Характеризують дію чи ознаку за ступенем і мірою їх вияву. У ролі обставин цієї групи виступають слова на зразок: дуже,трохи, ледве, надзвичайно, вщерть, вволю, дотла, догола, до нитки, разів шість, тричі, цілий тиждень тощо: Сповнилось серце ущерть (Леся Українка)
|
| Відповідають на запитання як? Означають якість дії, стану, ознаки та спосіб їх вияву: Я іду, і в’ються спогади незримо(В.Сосюра)
|
| Час, у який відбувається дія
|
| Вихідний або кінцевий
момент виконання дії
|
| В и р а ж е н і і м е н н и к о м
|
| Передає просторове, часове чи інше обставиннезначення
|
| Іменник передає значення об’єкта, на який спрямована дія
|
| Він. сидів на березі (де?) - обставина; 3 кохання плакав я, ридав (з якої причини?) - обставина; Він повернувся до Києва (куди?) - обставина.
|
| Він сидів на стільці (на чому?) - додаток; Усі сміялися з його кохання (з чого?) - додаток; Він звик до Києва (до чого?) - додаток.
|
| Іменники втрачають значення предметності і можуть виражати:
а) належність: подарунок сестри, тобто сестрин;
б) ознаку за матеріалом: квіти з паперу, тобто паперові;
в) ознаку за призначенням: приладдя для письма, тобто письмові;
г) ознаку за місцем розташування: табір на морі, тобто морський;
ґ) ознаку за напрямом: двері до кімнати, тобто кімнатні;
д) зовнішню чи внутрішню ознаку: дівчина з карими очима, тобто кароока.
|
| Відноситься до іменника, що має віддієслівне походження: будувати будинок - будівництво будинку, бажати перемоги - бажання перемоги, обороняти Київ - оборона Києва.
Відносяться до іменника, який означає керівника, власника, виконавця, автора: директор заводу, автор книги, власник машини (у словосполученнях же робітник заводу, книга автора, машина власника залежні слова розцінюються як означення).
|
| У реченні можуть виступати як означенням, так і додатком прийменникові словосполучення на зразок: пісняпро море, спогадипро дитинство, упевненістьв успіхові, дружба з Петром, відроз водою.
|
2015-06-26
665
