Неповні речення з пропущеними членами, які легко відновлюються завдяки контексту (з цього ж речення – якщо воно складне, або з найближчих речень): Стояла люта зима. Ще такої холодної та сніжної не знали люди (П.Мирний). Вливається в Дніпро Сула, життя людей – в історію (О.Ющенко).
1) прості речення з пропущеним головним або другорядним членом речення:
· підметом: Нині на робочому столі два рукописи. Один – для дорослих, другий – для дітей (В.Пащенко).
· присудком: Щастя скоро покидає, а надія – ніколи (Н. тв.)
· другорядними членами речення: Квіти волошок дарували людям блакитний колір, м’ята й вероніка – зелений, чорниці – червоний (З газ.).
2) складні речення з пропущеною головною чи підрядною частиною:
- І тато вернеться тепер з війни?
- Так, сину… з-під далекої землиці.
- Коли не буде сонця на сосні?
- Як холодом повіє від криниці (Б.Бойчук).
3) неповні речення, які є частиною складного речення з пропущеним членом, що називається у другій частині:
Міцно стоять всі будинки на місці, мій же – неначе кружляє над містом (А.Рахманов).
|
Неповним називається речення, у якому пропущено один чи кілька необхідних для граматичної структури членів речення, що легко встановлюються з контексту чи підказуються ситуацією мовлення: З лісу шепче гілка, з жита – перепілка, з-за широкого лиману журиться сопілка (А.Малишко).
|
Неповні реченняза структурнимита семантичними ознаками
(за способом встановлення пропущеного члена)
|
Структурно й семантично неповні
|
Структурно неповні, але семантично повні
|
Серед контекстуальних виділяють
|