| Поєднуються з основним словом підрядним зв’язком |
| Підрядні (власне) відокремлені члени речення |
| Поєднуються з основним словом уточнювальним зв’язком |
| У реченні значення якогось із другорядних членів може посилюватися, виділятися за змістом та інтонаційно. Такий член речення називається відокремленим. |
| Відокремлення — це виділення одного із членів речення (як одиничного, так і з пояснювальними словами) за допомогою інтонації з метою надання йому певної самостійності. Відокремлення може бути обов’язковим і факультативним (можливим, але необов’язковим). |
| Порядок слів(постпозиція чи препозиція) |
| Обтяженість другорядного члена речення залежними словами (прикметникові, дієприкметникові, прислівникові та порівняльні звороти) |
| Особливе смислове навантаження (виділення) члена речення |
| Загальні умови відокремлення |
| Уточнювальна функція членів речення |
| Уточнювальні відокремлені члени речення |
| Мають значення напівпредикативності, що виявляється в тому, що відокремлений член можна трансформувати в підрядну частину складного речення або в окреме просте речення, або в дієслово-присудок: Пригорнувши зелень трав, до води дідусь припав (Муса Джаліль) – Пригорнув зелень траві до води дідусь припав. Оброшені зорями, хати світилися проти місяця (М.Стельмах) – Хати світилися проти місяця, бо були оброшені зорями. |
| Слугують для пояснення, конкретизації інших членів речення й не мають значення напівпредикативності: В долині, край лісу, висить синя мла (М.Коцюбинський) |
| Відокремлені члени речення за семантико-граматичними ознаками |
| Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени речення |
| УВАГА! |






