| Відокремлюватися можуть обставини, виражені одиничним дієприслівником, дієприслівниковим зворотом та іменниково-прийменниковими конструкціями. |
| Поспішаючи і не роздумуючи, ми діємо в скрутних обставинах |
| Полохливі язики полум’я то здіймалися в повітря, то падали ниць, розвихрюючись, випалюючи довкола усе до чорного тла (П. Оровецький). |
| Подивись тепер на матір, на свою Вкраїну, що, колишучи,співала про свою недолю, що, співаючи, ридала, виглядала волю (Т. Шевченко). |
| А ти стоїш на березі, а ти стоїш вагаючись (В. Гуртовенко). |
| Хлопчик сам собі посміхнувся, зупинившись. |
| І коли дуне вітер, то дерева, нагинаючись, здаються живими (Є.Гуцало). |
| Умови відокремлення обставини, вираженої дієприслівником |
| Перед дієсловом-присудком |
| Після дієслова-присудка, якщо не є обставиною способу дії |
| Якщо після дієслова є два і більше дієприслівників, які виконують функцію обставини способу дії, то і перед першим дієприслівником кома ставиться |
| Після дієслова-присудка, якщо є обставиною способу дії |
| Якщо одиничний дієприслівник стоїть після сполучника, що стосується інших членів речення, то кома перед ним ставиться |
| Якщо дві обставини з’єднані єднальним сполучником, то між ними кома не ставиться |
| Відокремлюються | Не відокремлюються | |
| Завжди перед дієсловом-присудком А молодим бувши, хто не захоплювався? (Іван Ле) | | |
| Після дієслова-присудка, якщо не є обставиною способу дії і не входить до складу фразеологізму Перед ним відкривалась та жорстока і складна правда, яку часом він особисто відчував, вдумуючись у зловісний і не завжди передбачуваний хід подій (Натан Рибак). | |
| Після дієслова-присудка, якщо є обставиною способу дії або входить до складу фразеологізму Годі вже панами сидітизгорнувши руки (І.Нечуй-Левицький). | |
| Якщо дієприслівниковий фразеологічний зворот віддалений від дієслова присудка іншими словами, або стоїть перед ним, то комами виділяється Чіпка пішов додому, повісивши голову, про все, що чув, роздумуючи (Панас Мирний). І зовсім інша річ, коли він сам, позичивши в Сірка очей, поспішає до тебе на берег (О. Гончар). | |
| | |
| | Якщо на початку стоїть підсилювальна частка і(й), то кома після неї не ставиться І вибігши з хати, пішов у садок (М. Коцюбинський). | |
| Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, що стосується інших членів речення, то кома перед ним ставиться Настечка засвічує каганець і, прикривши рукою, несе його до столу (М. Стельмах) | Якщо дієприслівниковий зворот приєднується за допомогою сполучників мов, немов, наче, неначе, нібито Спокійно, наче зважуючи кожне слово, гетьман заговорив (Натан Рибак) | |
| | Якщо дві обставини з’єднані єднальним сполучником, то між ними кома не ставиться Ховаючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе (О. Гончар) | |
| Якщо ж подібні обставини не мають уточнювального значення, то вони не відокремлюються: Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро (І. Нечуй-Левицький). |
| Можуть відокремлюватися обставини, які уточнюють значення попередньої обставини: На протилежному боці долини, попід горбами, чорнів обрідний безлистий ліс, а внизу, в затишку, жовтів широкий луг (В. Малик). |
| Відокремлені обставини, виражені іменниково-прийменниковими конструкціями |
| Обставини відокремлюються тоді, коли їх треба виділити серед інших членів речення і надати їм особливої смислової ваги: Часом зривалися і глухо падали в тиші яблука й замерзали там, між мокрої трави (В. Шевчук). |
| Завжди відокремлюються обставини з допустовим значенням, виражені іменником з прийменником незважаючи на: Незважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував (М. Коцюбинський). |
| Обставини, виражені іменниками з прийменниками у зв’язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок можуть відокремлюватися і не відокремлюватися, залежно від стилістичної функції звороту та наміру автора: Всупереч тим віщуванням проходили грози (М. Рильський); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гончар). |
| Візьми олівець замість ручки; Почергуй сьогодні замість мене. |
| І ніхто того не чув, не знав й не бачив, опріч Марка маленького (Т. Шевченко); Замість єднання та братерства між двома народами, єзуїти в колегіях посіяли пекельну ненависть та ворогування (І. Нечуй-Левицький) |
| Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням виключення, включення, заміщення, доповнення, що починаються словами крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, включаючи, зокрема, особливо |
| Якщо прийменник замість синонімічний до прийменника за або взамін, то зворот не відокремлюється |
ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
| Дніпро несе Тарасові здаля з усіх-усюд – поклони і привіти (П. Ребро). |
| Де-не-де поміж отими купинами розкидані блакитні люстерка – то над силу дихають до неба замулені джерела (О. Гижа). |
| З-за пагорба виднілись невисокі дерева чи кущі |
| Предметом вивчення лексикології є лексика, або словниковий склад мови |
| А Джусиха – їхня сусідка – через дорогу сидить (Є. Гуцало) |
| Село Шевченкове, Глухівського району, Сумської області |
| Цілий світ – великий, до того незнаний– розкрився тоді перед Ольгою (М. Олійник). |
| Весела, хоч і втомлена, Оксана радо зустрічала гостей |
| Останній сніг, там бурий, там блакитний, іще лежить в окопах і ярах (М. Рильський). |
| Великої шкоди завдають айсберги, тобто плавучі крижані гори. |
| З уточнюваними словами пов’язуються лише інтонаційно або інтонацією й пояснювальними словами |
| Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов’язані однією синтаксичною функцією |
| Тобто, або, себто, зокрема, а саме, навіть, як-от, притому, наприклад тощо |
| Означення, що виступають уточненням до попереднього означення |
| Уточнювальні означення можуть приєднуватися за допомогою сполучників підрядності хоч, навіть, якщо |
| Назви міст, сіл, областей, районів, що означають місцезнаходження або адресу, незалежно від порядку слів |
| Уточнювальні означення можуть виділятися і за допомогою тире для надання їм більшої смислової ваги |
| Уточнювальне значення можуть мати і прикладки. Вони відокремлюються комами або тире |
| Уточнювальні прикладки, що приєднуються сполучниками чи, або (в значенні тобто) |
| Якщо сполучниками чи, або поєднують два однорідні члени речення, то між ними кома не ставиться |
| Уточнювальні обставини, виражені іменниками з прийменниками або прислівниками, виділяються комами або тире |
| Якщо подібні обставини не мають уточнювального значення, то комами не відокремлюються |
2015-06-26
6617
