Приклади рухливих ігор для уроків у 1-3 класах

Швидко по місцях. Діти шикуються у дві колони, руки на плечах переднього.

За командою керівника «Розійдись!», діти розбігаються у різні сторони. По другій команді «По місцях!» діти шикуються у вихідне положення. Виграє та команда, яка раніш вишукається і покладе руки на плечі переднього. Шикування можуть бути різноманітні: у шеренгу, у колону, у коло.

Космонавти. По краях залу та в кутах малюють 5-8 великих кіл-ракетодромів, а в них маленькі кола-ракети по кількості учнів, але на одне менше. Діти шикуються у коло в центрі залу або майданчика, взявшись за руки, ідуть по колу промовляючи слова:

Збудували ми ракети

Щоб летіти на планети.

На яку бажаємо

На ту і злітаємо!

Слухай друже не зівай

Сам ракету вибирай!

Після цих слів всі біжать до ракетодромів і стають у ракету. Той хто залишився без ракети виконує завдання вчителя і гра продовжується.

Білі ведмеді. Крейдою креслять коло, яке зображує невелику "кригу". У коло стають два "ведмеді". Всі інші гравці ("ведмежата") бігають по майданчику. Ведмеді йдуть ловити ведмежат, тримаючись за. руки. Наздогнавши когось, вони намагаються обхопити його вільними руками. Спійманого гравця від­водять на крижину. Далі ловлять другого гравця і відводять його туди ж. Обидва спіймані гравці теж стають "ведмедями" і, взявшись за руки, йдуть полювати. Кожна нова спіймана пара стає ведмедями. Гра закінчується, коли всіх ведмежат буде спіймано.

Вказівки до гри. Обмежити майданчик для гри. Забороняється гравцям ховатись, залазити на гімнастичну стінку, паркан тощо. Не можна ведмедям хапати гравця за одяг руками. Першу пару ведмедів при­значають з найбільш міцних, фізично розвинених дітей.

Влучи м'ячем. Гравці утворюють дві команди і стають на протилежних сторонах залу. Кожен гравець має по маленькому м'ячу. Посеред залу на табуретці лежить волейбольний м'яч. Учитель дає несподіваний сигнал, після чого всі одночасно кидають свої м'ячі у великий м'яч, намагаючись збити його в бік "противника". Коли м'яч буде збито, гравці збирають свої м'ячі і стають на свої місця, після чого гра за сигналом продовжується Команда, яка більше разів зіб’є м'яч (у бік "суперника''), виграє.

Спостерігачі. Половина учнів, вишикувана в одну шеренгу, підходить до решти учнів, які стоять на протилежній стороні майданчика, причому кожен з тих, хто підходить, робить якийсь однаковий з усіма додатковий непомітний рух (рукою, пальцями, головою, ногами). Потім шеренга повертає і відходить. Друга частина гравців повинна підмітити, який рух робили гравці першої шеренги. Далі учні міняються ролями. Виграє команда, яка більше разів відгадала додатковий рух.

Лінійна естафета. Діти утворюють 2-3 команди. Гравці кожної команди стають один за одним в одну колону. За сигналом гравці, які стоять попереду, біжать до призначеного місця повертаються назад, передаючи естафетну паличку гравцям, які стоять позаду них.

Ті гравці, які отримали естафету біжать так само, як і перші. Так біжать усі гравці підряд. Команда, яка закінчить біг першою, виграє,

Квач з м’ячем. «Квач» кидає м’ячем у тих хто тікає. Той, до кого торкнувся м’яч стає "квачем", а якщо «квач» не влучив, то той гравець до якого ближче м’яч бере м’яч і кидає його іншим гравцям. Вони кидають м’яч до ти, доки «квач» не відбере його у них (доторкнеться). В той час як два гравці кидають м’яч і один одному, інші гравці не мають права ловити його.

Вудочка. Гравці стають у коло. Керівник, стоячи і центрі, крутить мотузок з мішечком на кінці (вудочкою) так, щоб мішечок проходив під ногами гравців, які повинні в цей час підстрибнути. Хто зачепив вудочку, виконує завдання вчителя (наприклад присідає 5 разів) і гра продовжується.

Квач – ноги від землі. Всі гравці бігають по майданчику, одного з них призначають ведучим, Ведучий доганяє гравців і намагається когось «поквачити». Рятуючись від ведучого, гравці повинні зайняти таке положення, щоб ноги не доторкалися до землі (стати на гімнастичну стінку, сісти на стілець і т.д.) Та як тільки загроза бути «поквашеним» минула, гравці повинні зразу стати на землю. Якщо ведучий «поквачить» гравця, той стає ведучим, або виконує завдання вчителя і гра продовжується.

Перекидання м’яча. Команди розташовуються на протилежних половинах майданчика. Вчитель вводить в гру три м’ячі. Команди перекидають м’ячі одна одній, намагаючись зробити це так, щоб усі три м’ячі опинились одночасно на стороні суперника. Коли це вдається, гра припиняється і команда, у якої опинилися три м’ячі, програє.

До своїх прапорців. Гравці розподіляються на 3-4 команди. В кола, що накреслені на відстані 6 м від лицьової лінії, на рівній відстані один від одного, стають веду­чі (за кількістю команд), тримаючи в руках різні за кольором прапорці. Гравці кожної команди стають у коло навколо своїх ведучих. Гравці по­винні запам’ятати колір прапорця, що його тримає ведучий. На відстані 10 м від протилежної лицьової лінії паралельно їй на однаковій відстані один від одного розташовані м’ячі (за кількістю гравців).

За сигналомгравці підходять до м’ячів (не ближче І м)і повторюють одну за одною вправи, які виконує учитель, У цей час ведучі швидко міняються місцями (можна мінятися і прапорцями). Коли відбулася заміна ведучих, подається другий сигнал, за яким гравці беруть по м’ячу, який лежить напроти, і визначивши де знаходиться прапорець їхньої коман­ди, швидко ведуть м^’яч до них і стають уколону по одному за ведучими, які тримають у піднятій руці прапорець даної команди. Перемагає команда, яка швидше вишикується за своїм прапорцем.

Гравцям забороняється дивитись в сторону ведучих під часвиконання вправ; навмисно заважати веденню м’яча гравцям інших команд. За кожне таке порушення команда штрафується очком.