Страховий поліс як форма Д. страхув.; зміст, зв'язок з правилами страхув

С. поліс є свідоцтвом уклад. Д. с-ня і містить всі суттєві деталі щодо об`єкту с-ня, а також прав і обов`язків сторін с. угоди, тобто він містить у стислій формі ті ж відомості, що і договір с-ня. Поліси розробляються с-овиком для конкретних видів с-ня і є, як правило, стандартними. Проте укр. с-овики часто видають поліси спрощеної форми. Стандартний у зах. країнах с. поліс має стр-ру:

ü заголовок:

· назва виду с-ня

· найменув. с-овика, адреса, логотип, р/р у банку тощо

ü преамбула (вводна ч-на), може бути сформульована по-різному, але завжди в ній присутні

1) заява с-овика, що він зобов`язаний і гарантує забезпечити с-увальникові с. покриття згідно з умовами Д. с-ня при будь-яких вказаних у ньому подіях протягом періоду с-ня. 2) зазнач. розміру премії, і що вона була вже сплачена до моменту видачі полісу, або що с-увальник має її сплатити до визначеного строку згідно Д. 3) якщо видачі полісу передувала заява с-увальника, то зазнач., що договір с-ня уклад. на її основі, і що вона є невід`ємною частиною Д. Це означає, що с-увальник при заповн. форми заяви повинен бути дуже точним і правдивим (сумлінним).

ü підписи сторін. Підпис керівництва СКо як правило друк. типографським способом на полісі, бо при провед. масових видів с-ня це неможливо здійснити власноруч.

ü робочі статті – це найскладна і важлива ч-на с. полісу, бо тут детально хар-ся с. покриття. Тут визнач. застосовувана в даному виді с-ня термінологія, варіанти страховок (комбінації с. подій), перелік с. подій із розкриттям їх змісту; порядок визнач. с. суми, її зміна із-за інфляції, порідок перерахунку с. премії при коригуванні; події, що не с-ються за кожним окремим варіантом с-ня. Робочі статті полісу, таким чином, мають відповідати хар-ці с. покриття з точки зору визнач. с. суми і переліку с. подій, які містять Правила с-ня, затверджені Укрстрахнаглядом при видачі ліцензії на провед. цього виду с-ня. Ця вимога випливає із ЗУ”Про с-ня”, ст. 6 (про зміст правил с-ня).

ü виключ., які стос. усіх без винятку варіантів с. покриття, що їх забезпечує даний поліс (протиправні дії с-увальника, воєнні дії…)

ü рекомендації щодо запобіг. с. подіям

ü програма полісу; конкретиз. ті загальні частини, що розглянуті вище і які стос. усіх без винятку с-овиків. Тут є відомості: № полісу конкретної людини; ПІБ с. агента; назва, ПІБ с-увальника; адреса с-увальника; вид діял. с-увальника; с. премія; с. сума або ліміт відповідал.; особливі умови с-ня відносно даного с-увальника (пільги…)

ü умови – містяться в кінці кожного с. полісу, хоча певні ч-ни цих умов можуть зустрічатися в різних ч-нах полісу: 1) с-увальник згоден з усіма умовами полісу 2) він зобов`язаний інформувати с-овика про будь-які зміни ризику 3) чітко визнач. процедура подачі заяви про відшкодув. збитків, вказ., які документи повинні супроводжувати заяву 4) чітко вказ., що саме с-овик вважає с. обманом 5) с-увальник зобов`яз. прикладати всі зусилля, щоб уникнути с. випадку, ліквідувати її ризик і вести себе так, наче застрах. об`єкт не є застрах-м. 6) ще іноді вказ. засоби виріш. спорів між сторонами с-ня.

Коли між с-увальником і с-овиком стоїть посередник, то він може видавати тимчасові поліси. Після того, як посередник повністю узгодить всі осн. моменти полісу із с-овиком, випис. с-увальнику повноцінний поліс.