Визначивши обсяги робіт і, вибравши методи їх виконання, визначають обсяг необхідних витрат праці і необхідну кількість машинозмін для їх виконання. Для цього, використовуючи відповідні ДБН і ЄНіР, визначають норми часу на виконання одиниці об'єму роботи в людино-годинах і машиногодинах. Ці норми, у разі необхідності, можуть бути відкориговані з урахуванням плану підвищення досягнутої продуктивності праці на окремих роботах.
В загальному випадку трудоємність роботи і
а машиноємність роботи і
де– і норма часу відповідно в чол.-год і машино-год на виконання одиниці об’єма роботи і;
відповідно трудоємність і машиноємкості роботи 𝑖 в змінах;
8 - переклад трудомісткості і машиноємкості робіт у зміни.
На практиці для підрахунку трудомісткості робіт у процесі календарного планування часто використовують укрупнені виробничі норми або калькуляції витрат праці, які попередньо розробляються.
При визначенні сумарної трудомісткості робіт на об'єкті, загальну враховану трудомісткість, як правило, збільшують на 5 - 10%. Цим враховуються дрібні невраховані роботи і відповідно збільшують чисельність робітників необхідних професій.