2015-07-04
1839
Послідовність робіт доцільно встановлювати на стадії побудови календарних планів, виходячи з ув'язки загальнобудівельних, монтажних і спеціальних робіт, а також з урахуванням строків введення об'єкта в експлуатацію.
Для скорочення загальної тривалості будівництва, раціонального використання будівельних машин і робітників, при створенні календарного плану слід прагнути до потокової організації робіт, до максимального їх суміщенням, не порушуючи при цьому вимог прийнятої технології робіт і техніки безпеки.
Як вже говорилося раніше, до початку будівництва будь-якого будинку або споруди повинні бути виконані наступні підготовчі роботи.
1. Розчищення території: знесення існуючих будівель, вирубка дерев і чагарників, перенесення наявних надземних і підземних інженерних мереж.
2. Планування території.
3. Влаштування тимчасових будівель і споруд.
4. Влаштування тимчасових і постійних (по можливості до 40%) мереж водо-та енергопостачання, засобів зв'язку.
5. Влаштування тимчасових доріг.
|
|
|
Після виконання перерахованих підготовчих робіт, можна приступати до виконання робіт з влаштування підземної частини будівлі:
1. Розробка ґрунту: а) у відвал, б) на транспорт.
2. Підчистка ґрунту під фундаменти.
3. Пристрій фундаментів.
4. Зворотне засипання і ущільнення ґрунту.
5. І так далі.
Основні роботи потрібно виконувати по захваткам з максимально можливим суміщенням робіт у часі виконання.
Послідовність виконання робіт надземної частини будівлі залежить від конструктивних особливостей і методів оздоблення будинку. Так, в процесі будівництва великопанельних будинків поряд зі стінами при зведенні кожного поверху монтують крупногабаритні елементи (панелі перегородок, сантехкабіни і т.п.), а потім перекриття.
При великому фронті робіт (наприклад, при будівництві багатосекційного будинку) роботи можна виконувати за секціями. Це дозволяє у вільних від монтажу секціях одночасно виконувати деякі інші види робіт (напр., влаштування підготовки під поли, монтаж сантехнічного обладнання).
Комплекс оздоблювальних робіт у багатоповерхових будинках можна починати після зведення основних конструкцій та устаткування даху.
При визначенні послідовності виконання робіт необхідно забезпечити:
- Безперервність роботи бригад і основних будівельних механізмів в будівельних потоках;
- Рівномірне споживання основних будівельних матеріалів.
При розробці графіка робіт на будівництво промислових об'єктів враховується задана черговість введення в експлуатацію окремих агрегатів, блоків, будівель і споруд.
Будівництво промислової будівлі може здійснюватися щодо монтажу обладнання одним з двох способів:
|
|
|
1) роздільним,
2) поєднаним.
При роздільному способі спочатку зводять цілком будівлю, а потім монтують технологічне обладнання. До недоліків цього способу відносять:
- Обмежений фронт механізованих робіт у закритому приміщенні;
- Неможливість використання для монтажу обладнання провідних монтажних механізмів;
-Тривале невикористання фронту робіт, підготовленого для монтажу обладнання.
При суміщеному способі одночасно виконують роботи:
- По монтажу будівельних конструкцій;
- По монтажу технологічного обладнання;
- По влаштуванню внутрішньоцехових комунікацій.
Можливість суміщення великого числа процесів часто обмежується:
- Умовами технології виробництва окремих видів робіт;
- Вимогами техніки безпеки.
Вибравши методи виконання робіт, і вирішивши питання про послідовність їх виконання, приступають до взаємної ув'язки загальнобудівельних, монтажних і спеціальних робіт.
При ув'язці робіт керуються такими основними рекомендаціями щодо їх організації:
1. Вибравши схему потоку, організовують відповідно до неї виконання ведучого процесу при повному використанні фронту робіт;
2. Потім встановлюють роботи, які можна виконувати одночасно з провідним процесом, і планують їх виконання.
3. Решта процесів пов'язуються з урахуванням вимог технології їх виконання з провідним процесом і між собою. Всі тимчасові параметри будівельних потоків розраховуються за методологією, розглянутою раніше.
Проектуючи календарний план, необхідно розглядати різні варіанти ув'язки загальнобудівельних і спеціальних робіт, а терміни їх виконання необхідно погоджувати з субпідрядними організаціями, залученими для їх виконання.
2.22. Коригування календарних планів
Після розробки календарного плану проведення робіт перевіряють відповідність плану пред'явленим до нього вимогам:
1. У першу чергу з'ясовують відповідність досягнутої тривалості будівництва нормативній (директивному терміну). Якщо тривалість будівництва більше заданої, календарний план необхідно відкоригувати з урахуванням часу виконання робіт.
2. Календарний план перевіряється також на дотримання технологічної послідовності виконання робіт і правил техніки безпеки.
3. Перевіряється дотримання в календарному плані безперервності роботи бригад і будівельних машин, а також стабільність графіка потреби в робітниках.
4. Аналізується графік потреби в матеріальних і трудових ресурсах для оцінки календарного плану виконання робіт з точки зору рівномірності їх використання.
Загальну потребу в робітниках у день, визначають додаванням чисельності всіх робітників, що виконують в цей день заплановані будівельні процеси.
Аналіз графіка потреби в робочих дозволяє виявити різку зміну чисельності робітників, викликану невдалим суміщенням процесів в часі, що потребує значного збільшення потужності обслуговуючого господарства, подорожчання будівництва. У таких випадках календарні плани виправляють, змінюючи ступінь суміщення деяких видів робіт (рис. 3.4).
Рис.3.4. Графіки потреби в робочих:
а) – до коригування; б) – після коригування.
Графіки зміни чисельності робітників оцінюються з допомогою коефіцієнта нерівномірності руху робітників β, Котрий визначається або за формулою (1):
або за формулою (2):
,
де 
- максимальна кількість робочих;
- середня кількість робочих на протязі всього періода будівництва.
– тривалість будівництва.;
Т - трудомісткість зведення об’єкта, ч-дн.;
1,1 – коефіцієнт, який враховує невиходи на роботу по поважним причинам(відпустка, хвороба і т.д.).
Величина β при правильно складеному календарному плані робіт повинна знаходитися в межах 1≤ 
≤1.5 при розрахунку по формулі 1) або β>0.6 – при розрахунку по формулі 2).
|
|
|
Методика коригування планів організації робіт з метою вирівнювання рівномірності використання трудових ресурсів розглянуто раніше.
Крім загального графіка руху робітників, складають також графіки руху робітників за професіями, окремо для генпідрядної та субпідрядних організацій.
2.23. Розрахунок та планування потреби в робітників і матеріальних ресурсах
Згідно ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівництва» другим елементом календарних планів зведення об'єкта є графік руху робочих кадрів на об'єкті по професіям (форма 4):
Форма 4
Графік руху робочих кадрів по об’єкту
| Найменування професій робочих окремо по ген підряду і субпідряду | Чисельність робочих | Середньодобова чисельність робочих по місяцям, неділям,дням | |
| і т.д. | |||
Відповідальний виконавець
Потреба в конструкціях, деталях, напівфабрикатах, матеріалах і обладнанні планується на основі календарного графіка робіт (див. форму 1) і робочих креслень. Графік постачання ресурсів на об'єкт складають за формою 2.
Форма 2
Графік поставки на об'єкт будівельних конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування
| Найменування будівельних конструкцій, матеріалів, і обладнання | Одиниця виміру | Кількість | Рік, квартал,місяць,дні |
Відповідальний виконавець
Графік надходження на об'єкт будівельних конструкцій доповнюють комплектувальними відомостями:
Форма 3
Транспортно-технологічні комплекти поставки на об'єкт будівельних конструкцій, виробів і матеріалів.
| Марка виробу | № комплекта | Маса виробу, кг | Сумарна маса | Схема завантаження транспорта | Вид транспорта |
Відповідальний виконавець
На основі комплектуючих відомостей органи постачання будівництва здійснюють поставки.
У ряді випадків складають графіки потреби (витрати) матеріалів окремих видів (цегла, пісок, гравій, бетонна суміш і т.д.) відповідно до термінів виконання робіт будуються вони аналогічно графікам зміни чисельності робітників.
|
|
|
Потреба в будівельних машинах планується з розрахунку середньодобової потреби за формою 5:
Форма 5
Графік руху основних будівельних машин по об'єкту
| Найменування | Од. Виміру | Кількість машин | Змінність роботи | Середньодобова кількість машин по дням, місяцям,неділям |
| і т.д. | ||||
Відповідальний виконавець
Дані про потреби об'єкта в будівельних машинах визнаються виходячи з необхідної кількості машино-змін, прийнятої в календарному плані виконання робіт. При недостатній завантаженості механізмів, календарний план необхідно переглянути і забезпечити повне їх завантаження.
2.24. Особливості календарного планування будівництва житлових будинків
Будівництво житлових будинків має свої особливості. При плануванні будівництва кожного конкретного об'єкта необхідно додатково враховувати ряд факторів, основними з яких є:
1. Конструкція будинку - цегляний, збірний або з монолітного бетону, ін;
2. Схема несучих конструкцій - з поздовжніми несучими стінами, з поперечними несучими перегородками, каркасно-панельні та ін.;
3. Поверховість;
4. Протяжність і конфігурація в плані;
5. Задані терміни будівництва;
6. Рівень спеціалізації робочих бригад.
Організація будівництва житлового будинку, як правило, планується в три цикли, кожен з яких складається з певного комплексу робіт:
1. Будівництво підземної частини будівлі;
2. Зведення надземної частини будівлі;
3. Оздоблювальні роботи та благоустрій території.
Розглянемо їх більш докладно.
2.25. Календарне планування зведення підземної частини будівлі
Провідним процесом зведення підземної частини будівлі потрібно вважати монтаж конструкцій підвалу в будівлі з підвалом, або монтаж фундаментів в будівлі без підвалу. У складних геологічних та гідрогеологічних умовах провідними можуть виявитися роботи з влаштування штучної основи.
При розподілі будівлі на захватки бажано мати не менше двох, що дозволить організувати потокове виконання робіт.
При виборі механізму для монтажу конструкцій слід віддавати перевагу баштовим кранам або кранам на гусеничному ходу. Використання кранів на пневмоходу менш вигідно, тому що при не дренуючих ґрунтах необхідно передбачати тимчасові дороги.
Якщо планується невеликий розрив між роботами нульового циклу і монтажем надземної частини будівлі, то доцільно на монтажі «нуля» будівлі застосовувати кран, який буде використаний також при зведенні надземної частини будівлі. У цьому випадку треба встановити кран за межами призми обвалення грунту і передбачити, щоб були забезпечені необхідні виліт стріли і вантажопідйомність крана.
Відривку котлована рекомендується виконувати, як правило, екскаватором з ємністю ковша 0,33 - 0,65 м3. При невеликому заглибленні котловану - (0,6 - 0,8 м) іноді застосовують бульдозери. Після механізованої розробки, добір грунту вручну повинен бути не більше 10 см.
У будівлі до чотирьох секцій екскавація ґрунту, як правило, планується в одну захватку, а для більш протяжних будинків - у дві і більше захватки.
Монтаж збірних фундаментів ведуть одночасно з ручною доробкою грунту і підсипанням піщаної постелі.
При пальовому варіанті фундаментів слід приймати багатозахватну систему, оптимально в 5 - 6 захваток - за кількістю процесів:
1. Забивання паль;
2. Зрізання та підготовка оголовків;
3. Зачистка підстави ростверку, опалубні і арматурні роботи;
4. Бетонування і витримка;
5. Розпалублення.
Монтаж (або кладка) стін і перегородок підвалу включає, крім основних робіт, роботи з влаштування гідроізоляції, арматурних поясів, ганків, приямків та ін.
Засипка пазух котловану зсередини і підсипка під поли виконуються зазвичай після монтажу першого ряду стінових блоків (в рівні підлоги або трохи вище) і планується у графіку паралельно монтажу стін підвалу. Засипка проводиться, як правило, вручну або легким бульдозером. Грунт подається всередину підвалу механізованим способом (екскаватором, грейфером монтажного крана, транспортером і т.п.).
Пристрій випусків і вводів комунікацій (каналізації, водостоку, водопроводу, тепломережі, електропостачання та ін.) доцільно організувати до засипки пазух котловану зовні.
Трубопроводи підвалу, що укладаються в землю, повинні бути виконані до влаштування бетонної підлоги.
Гідроізоляцію стін підвалів необхідно виробляти до обратної засипки зовнішніх пазух.
Монтаж перекриттів і зварювальні роботи зазвичай плануються після закінчення бетонних підлог у підвалі. Ділити монтаж плит перекрить на захватки, рівним прийнятим для монтажу стін, не рекомендується, так як машиноємкість їх не значна у порівнянні з трудомісткістю зведення фундаментів і стін підвалів.
Засипання пазух зовні фундаментів необхідно організовувати пошарово після монтажу перекриттів та ізоляції фундаментів, а влаштування вимощення лише після усадки грунту в пазухах, одночасно з роботами по благоустрою прилеглої території.
Потрібно завжди мати на увазі, що тривалість робіт з влаштування підземної частини будівлі істотно впливає на загальну тривалість будівництва. Спорудження підземної частини будинків займає часом більше часу, ніж монтаж надземної частини будівлі, хоча вартість цих робіт складає всього 12 - 15% загальної кошторисної вартості.
2.26. Календарне планування зведення надземної частини будівлі
До складу цього циклу входять роботи:
1. Зведення надземної частини будівлі з супутніми роботами;
2. Загальнобудівельні роботи;
3. Спеціальні роботи (сантехнічні, електромонтажні та ін.)
Провідним процесом цього циклу є монтаж (або цеглова кладка) конструкцій надземної частини будівлі.
Залежно від конструктивних особливостей та об’ємів будинків проводиться поділ їх на захватки. Односекційні будинки (вежі) при монтажі коробки будівлі в плані на захватки не діляться. По вертикалі надземну частину таких будинків розбивають на яруси, рівні одному поверху.
Протяжні будівлі розбиваються на захватки, величина котрих дорівнює мінімуму поверху секції і максимуму - поверху будинку. У багатосекційних будинках (наприклад, таких як «китайська стіна» в Дніпропетровську) монтаж конструкцій виконують двома або трьома паралельними потоками (по 3, 4 секції в кожному) при двох, а то і більше баштових кранах. У цьому випадку будівля розбивається на ділянки, а кожна ділянка, в свою чергу, - на захватки.
Поєднання по вертикалі будівельних і спеціальних робіт з монтажними роботами не допускається.
Монтаж надземної частини будівлі рекомендується виконувати баштовими кранами. Темп монтажу і тривалість будівництва будівлі визначаються продуктивністю прийнятого монтажного механізму, а також кількістю робітників.
Організація спеціальних робіт (сантехнічних, електромонтажних) здійснюється в ув'язці з загальнобудівельними і оздоблювальними роботами. До початку цих робіт повинні бути виконані:
1. Монтаж не менше двох поверхів будівлі;
2. Скління вікон для забезпечення температури не нижче +5 С (електромонтажні роботи);
3. Роботи по пробиванні борозен, отворів;
4. Штукатурка ніш для опалювальних приладів і електрошаф.
Спеціальні роботи (сантехнічні та електромонтажні) здійснюються паралельно між собою у два етапи:
1 - й етап сантехнічних робіт необхідно організувати до штукатурних робіт з відставанням від монтажу мінімум на два поверхи. Роботи цього періоду планують по захваткам з кроком рівним ритму монтажу поверху. Перший етап сантехнічних робіт включає монтаж внутрішніх систем холодного і гарячого водопостачання, опалення з навішуванням приладів та газопостачання.
2 - й етап сантехнічних робіт починається після першого циклу малярних робіт, коли в санвузлах і кухнях закінчена підготовка під останнє фарбування, що відкриває фронт робіт для встановлення умивальників, унітазів і газових плит. Їх готовність підтверджується актом.
3 - й етан електромонтажних та слабкострумових робіт починається після фарбування стель і закінчується після обклеювання (фарбування) стін. Роботи цієї стадії виконуються поза потоком, без поділу на захватки (підвіска світильників, установка вимикачів тощо).
Монтаж ліфтів виконують, як правило, спеціалізовані субпідрядні організації. Установку блоків ліфтових шахт виконують монтажники, які монтують будинок.
2.27. Календарне планування оздоблювальних робіт
До початку оздоблювальних робіт повинні бути виконані:
- Будівельно-монтажні роботи;
- Сантехнічні та електромонтажні (1-й етап) роботи;
- Скління вікон (влітку в одне скло, взимку - на два).
Здача будинку (або частини) під обробку оформляється спеціальним актом.
Штукатурні роботи в цегляних будинках роблять у такій послідовності:
- В санвузлах і кухнях;
- В кімнатах та інших приміщеннях квартири;
- В кінці виштукатурюють сходові клітини.
Плиткові роботи виконують в одному циклі з штукатурними роботами. Після облицювання стін у кухні і санвузлах, плиточники переходять до настилання керамічних підлог у ванних кімнатах, санвузлах і сходових майданчиках.
Малярні роботи, як уже говорилося вище, виконуються в два етапи. До 1-го етапу малярних робіт входять:
- Фарбування стель в квартирах, фарбування лоджій і балконів;
- Підготовка під обклеювання шпалерами або чистове фарбування стін та столярних виробів.
Виконавши перший етап малярних робіт, можна організовувати роботи з настилання паркету або лінолеуму, які починаються в слід за останнім мокрим процесом. Ці роботи, як і малярні роботи, виконуються поза потоком. На 2-му етапі малярних робіт провадиться обклеювання стін шпалерами, фарбування стін та столярних виробів в квартирах. Малярні роботи по сходовим клітинам виконуються після завершення робіт у квартирах. Завершуються оздоблювальні роботи шліфуванням паркету і фарбуванням плінтусів.
